2021-2022 навчальний рік
( інформація взята з мережі інтернет)

Прийміть найщиріші вітання з Новим роком та Різдвом Христовим!
Нехай ці традиційно світлі, добрі для нашого народу свята Ваші сім’ї зустрінуть у радісній, доброзичливій, теплій атмосфері. Нехай у ваших домівках панують добробут і злагода.

Батькам- про булінг

Що треба знати батькам
про академічну доброчесність

Скоро до школи!!!

7 простих правил підготовки школяра
до нового навчального року
Коли на сімейній раді вирішується питання про початок «закупівельного сезону» до нового навчального року, виникає багато суперечностей. Потрібно узгодити бюджет, визначиться з місцями, де планується робити покупки і, звичайно ж, вирішити, чи варто прислухатися до побажань самого школяра. Щоб довго не ламати над усім цим голову, ознайомтеся і скористайтеся простими правилами, які допоможуть оптимально підготувати дитину до нового навчального року:
1. Складаємо список
Перед тим, як вирушати за покупками, обов’язково, не поспішаючи, ретельно обмірковуючи кожен пунктик, складіть список речей, які необхідно придбати. В такому переліку повинні бути назви навчальних посібників (контурні карти, спеціальні зошити, атласи тощо), канцелярське приладдя, рюкзак, сумка, одяг і взуття для спортивних занять і на кожен день. Якщо бюджет для шкільних покупок не так великий, як хотілося б, можна придбати замість нових атласів бувші у вжитку. Саме такі продавець пропонує за ціною 15 грн.
2. Враховуємо побажання дітей
Підбираючи одяг, взуття та інші товари для школяра, обов’язково поцікавтеся його думкою. Враховуючи побажання дитини, робіть покупки. Особливо, якщо це не першокласник, а старшокласник.
3. Не купуйте одяг на виріст
Багато батьків, у яких сімейний бюджет не дуже великий, намагаються економити за рахунок купівлі шкільної форми, спортивного одягу на виріст. Діти, як відомо, ростуть швидко, тому доводиться часто змінювати їх гардероб. Якщо купити сукню або костюм на пару розмірів більше, заощадити вдасться. З іншого боку подумайте, як учневі ходити в школу в звисаючому великому платті або неприродно широких штанях. Так що намагайтеся економити на чомусь іншому, але дитині купуйте всі речі за розміром і по фігурі.
4. Не скидайте з рахунків дрібниці
Не варто розслаблятися, коли в шафці є шкільна форма, новеньке взуття, ранець і інші важливі шкільні покупки. Дрібниці важливі, наприклад, як учень обійдеться без письмового приладдя або носової хустки (серветок). Батьки повинні не пропустити під час шкільних закупівель жодної дрібниці. Необхідно придбати якісні красиві аксесуари: шкарпетки, колготки, нижня білизна, шпильки, краватки і т. п. Для дівчаток можна придбати гарні шкільні банти на гумках за ціною 30 грн. 1 Вересня вони точно знадобляться.
5. Не захоплюйтеся навчальними посібниками
Деякі батьки з фанатизмом закуповують гори всілякої навчальної літератури, навчальних посібників. У результаті більша половина друкованої продукції може просто не знадобитися. Одним словом, гроші, викинуті на вітер. Рекомендовано до 1 вересня прикупити самі необхідні посібники. Те, що не встигли придбати, купіть вже після початку навчального року за вказівками педагогів. Відмінний розвиваючий зошит для дітей 7-10 років пропонує продавець за ціною 300 грн. Цей блокнот допоможе розвивати у школярів інтелектуальні здібності, пам’ять, увагу.
6. Побільше ручок і зошитів
Ось чого треба закупити про запас і побільше, так це зошитів і ручок. Напевно всі ми пам’ятаємо, як в самий невідповідний момент ручка губилася, закінчувалася в ній паста або в зошиті дописували останній листочок, а запасних ні ручок, ні зошитів під рукою не було. Потрібно, щоб і вдома, і в школі учень мав у своєму розпорядженні нові зошити і нові ручки. Так що не бійтеся купувати ці товари у великих кількостях. Протягом навчального року вони все одно використовуються.
7. Сімейний похід за покупками
Не позбавляйте ні себе, ні дитину радості спільних походів за покупками. Перетворіть придбання шкільного приладдя в якесь свято, сімейну традицію. Син або дочка буде в захваті від такого рішення. Ще веселіше, якщо в сім’ї кілька дітей різного віку. До речі, зовсім не обов’язково бродити по базарам, супермаркетам у пошуках потрібних товарів. Можна все спростити, відвідавши дошку безкоштовних оголошень Ukrmarket.net. На даному ресурсі можна відшукати багато слушних пропозицій про продаж канцелярських товарів, шкільної форми, шкільних рюкзаків і багато чого іншого. Щоб було цікавіше, купуйте напої, тістечка, влаштуйтеся з дітьми біля комп’ютера і разом підбирайте те, що планували придбати до 1 Вересня.
Щасливими є ті учні, які одягнені в красивий, новенький шкільний одяг і взуття за розміром і ті, у шкільних рюкзаках яких складений повний набір канцелярських дрібничок, зошитів, навчальних посібників і т. п. Разом зі щасливими дітьми, природно, радіють і їх батьки. У такий святковий день можна і солоденьким почастувати дітей. По оголошенню є можливість замовити за договірною ціною красивий, смачний дитячий торт у формі одиниці, це символ 1 Вересня, а не поганої оцінки. Напис зроблять за вашим замовленням.
Як допомогти школяреві адаптуватися після канікул

Піднесений настрій та ейфорія з приводу початку нового навчального року тривають недовго, і їм на зміну приходить швидка стомлюваність і шкільна депресія. Психологи називають вересень найбільш кризовим місяцем для школярів. Незважаючи на те, що все літо діти відпочивали і набиралися сил, нездужання, втома і пригнічений стан - часті супутники початку навчального року. При цьому батьки інколи навіть не здогадуються про таку особливість психіки дитини, і дивуються, що після 3-х місяців канікул, вонт нарікають на швидку стомлюваність, і розцінюють подібні скарги, як лінь і небажання вчитися.

Адаптація до навантажень після тривалого відпочинку - закономірний процес, і у кожної дитини він проходить по-своєму. Так першокласникам необхідно від 1,5 до 3-х місяців, щоб повноцінно включитися в шкільне життя, п'ятикласнику достатньо одного місяця, а старшокласники долають цей етап за 2 - 3 тижні. Даний період характеризується не тільки труднощами психологічного характеру, але й найчастіше порушеннями загального соматичного стану дитини. При цьому дотримуючись певних рекомендацій, можна пройти стадію звикання легко і безболісно, як для самого учня, так і для педагогів, і батьків. Поради батькам:

1.   Режим дня - основа успішної адаптації

Одна з причин, чому діти люблять літні канікули - це відсутність режиму та необхідності рано вранці вставати, а ввечері лягати спати по годиннику. Батьки дозволяють відступати від прийнятих правил, і в цьому немає нічого поганого. Однак всьому свій час, і вже за два тижні до початку навчальних занять, дитини поступово потрібно повертати до "шкільного розпорядку". Дослідження, проведені Американською академією медицини, показали, що здоровий, тривалий сон впливає не тільки на нормальний розвиток дитини, але і є фундаментом для продуктивної навчальної діяльності, тому перше, що необхідно зробити - це відмовитися від нічних переглядів телевізора і замінити їх вечірніми пішими прогулянками . Це допоможе дитині не тільки швидко і міцно заснути, але і послужить сигналом до прийдешніх змін.

2.   Ситуація успіху - двигун навчального процесу

Ні для кого не секрет, що діяльність, яка створює атмосферу успіху, не вимагає додаткової мотивації. Допомогти дитині легко подолати період адаптації і безболісно втягнутися в навчальний процес можна створюючи ситуацію успіху. Зустрічаючи дитину після школи, перші 2 - 3 тижні намагайтеся не питати її про те, які оцінки вона отримала. Спробуйте сконцентрувати її увагу на тих нових знаннях, які він придбала на уроці. Ваше завдання вселити в учня впевненість у тому, що головне в школі - це не відмітка, а дивовижні відкриття, які дарує вчитель. І якщо через місяць ваше чадо, зі щасливою усмішкою прийде додому і першим ділом розповість про те, як багато цікавого дізнався на уроці, то можете себе привітати, в битві з адаптацією ви здобули перемогу.

3.   Любов і турбота про дитину - найкращий антидепресант

Однак не поспішайте засмучуватися, якщо напади тривожності таки відвідують вашу дитину. У такій ситуації важливо, щоб самі батьки, оточивши дитину любов'ю і турботою, випромінювали спокій і впевненість у тому, що все буде добре. Постарайтеся протягом першого місяця навчання, якщо ваша дитина першокласник, відмовитися від відвідування гуртків та секцій, які стануть додатковим навантаженням для школяра. Пам'ятайте, дитина оточена теплотою і турботою сімейного вогнища, може впоратися з будь-якими труднощами.

4.   Корисний раціон школяра

"Ми те, що ми їмо" - говорив Гіппократ і це - істинна. Подбавши про правильне харчування для дитини, ви, тим самим, забезпечите її мозок цеглинками для побудови міцних знань. Найнеобхіднішою "їжею для мозку" в період активної розумової діяльності вважається холін і лецитин. Ці елементи у великій кількості містяться в молоці, яйцях, рибі й печінці. Однак якщо Ваша дитина не любить ці продукти, не поспішайте засмучуватися, сьогодні препарати з холіном та лецитином можна придбати в аптеці і використовувати їх як харчові добавки. Ще одним безцінним елементом для роботи головного мозку вважається магній, він міститься в горіхах, гречці, какао, бананах, насінні, печеній картоплі. Включіть ці продукти в раціон школяра і тим самим ви полегшите йому етап включення в навчальну діяльність
Ідеї для батьків: що робити, щоб за літо діти не забули вивчене
1. Пам’ятати, що дитина – не мішок, який треба постійно напихати знаннями. А також, що зараз дітей здивувати важко. Їм потрібно щось таке, з чим вони ще не мали досвіду.
2. Канікули варто проводити так, щоб зберігати і формувати пізнавальний інтерес у дітей. Щоб запам’ятати інформацію, потрібно підкріпити її емоціями. А через позитивні емоції виникає бажання отримувати подібний досвід знову.
3. Показати дитині, який різноманітний навколишній світ. І робити це не тільки через екран смартфона чи комп’ютера. Так може бути, але це треба поєднувати з враженнями. Наприклад, відвідувати музеї, виставки, майстер-класи, подорожувати.
4. Бути прикладом. Адже діти не можуть навчитися чогось відмінного від того, що пропонують батьки. А світ зараз такий, що кожному по телефону – так, а сісти на велосипед і поїхати до найближчого парку – важко. Так само, якщо батьки не беруть до рук книжок або читають тільки пости у фейсбуці, не можна очікувати, що діти раптом візьмуться за читання.
5. Канікули повинні мати темп. Можливо, більш повільний і вільніший, але такий, що організовує дитину. Так є шанси, що дитина повернеться до школи не зовсім розслабленою і матиме менше труднощів з поверненням до навчання.
6. Пояснювати цінність знань через життєвий досвід. Якщо їдете за кордон – потрібна іноземна мова. Обираєте місто – це вже географія й історія. Якщо музей – треба знати, що там. Це розвиває.
ЧИМ ЩЕ МОЖНА ЗАЙНЯТИСЯ ВЛІТКУ, ЩОБ ПІДТРИМУВАТИ ІНТЕРЕС ДО НАВЧАННЯ? ОСЬ КІЛЬКА ІДЕЙ, ЯК ЦІКАВО І КОРИСНО ПРОВЕСТИ ЧАС:
Започаткуйте сімейний книжковий клуб
Оберіть книжку, прочитайте її всією сім’їєю і зберіться обговорити, що сподобалося, а що – ні. Ваша швидкість читання, очевидно, більша за швидкість дитини, тому це не забере багато часу, натомість створення такої спільної традиції спонукатиме дитину до розвитку критичного мислення.
Бібліотека – як частина планів на літо
У бібліотеках можуть проводитися літні книжкові клуби, читання та творчі заходи. Усі ці активності не дадуть розуму розслабитися.
Започаткуйте літню програму читання і переконайтеся, що дитина читає книжку, яка їй водночас цікава і є для неї викликом
Літнє читання важливе, але не завжди помічне. Наприклад, одне з досліджень (Kim and Guryan, 2010) показує, що літнє читання не мало жодного впливу на навички. Чому? Тому що діти, які брали участь у дослідженні, обирали книжки, які їм було легко читати.
Тому коли ви шукаєте книжку, дуже важливо переконатися, що дитина захоплена змістом, але також потрібно, щоб книжка знайомила з новими словами та ідеями.
Заохочуйте дітей спілкуватися з іншими
Нехай діти створять читацький чи письменницький клуб – це чудовий спосіб підвищити інтерес до занять.
Виділіть час на математику
Малоймовірно, що діти самостійно робитимуть щось, щоб не забути вивчене з математики. А практика тут дійсно має значення. І, все ж, ви навряд чи захочете проводити літні уроки чи перетворювати літо на виснажливий ряд розв’язування задач.
Існують дослідження (Cepeda et al, 2008), які показують, що учні можуть покращити довготермінові навички, коли вони практикують вивчене через кілька днів. Це не означає, що діти не повинні практикувати математичні навички частіше. Це лише свідчить про те, що можна підтримувати в пам’яті математичні факти впродовж літа, не приділяючи цьому увагу щодня.
Допомогти з математикою можуть додатки на смартфон. Підійдуть також настільні ігри, в яких потрібно хоча б порахувати кількість балів за хід.
Виберіться до музею, зоопарку чи на природу
Але не просто, щоб “відвідати”. Допоможіть дітям насолодитися практичним досвідом і розпочніть тематичні розмови.
Діти отримують більше знань з музеїв, якщо там є практичні активності
Також допомагають запитання батьків, як діти розуміють те, що щойно побачили. Це можуть бути такі запитання: “Як ти думаєш, для чого використовувався цей пристрій? Як ти думаєш, з чого він зроблений? Як ти думаєш, як це – спати на цьому матраці?”.
В одному з досліджень йдеться, що дошкільнята більш невимушено концентрувалися на числах і лічбі після того, як батьки долучали їх до жартівливої розмови та ігор (Наприклад, “Скільки тут динозаврів? Порахуймо!”*).
Оберіть для дитини літній STEM-табір, який концентрується на неформальному, практичному навчанні
Що робить навчальну програму табору хорошою? Практика на зразок конструювання, програмування, робототехніки чи наукових лабораторій. Усе це дозволяє дітям самостійно вирішувати проблеми.
Готуйте з дітьми
Готування – чудовий спосіб вивчити вимірювання і перетворення величин та дроби.
Найміть маленького планувальника
Якщо збираєтеся у відпустку – залучіть дитину до планування принаймні однієї частини подорожі. Дайте дитині карти та путівники – і побачите, як вона використовує свої навички, щоб скласти план.
Поїдьте у віртуальну відпустку
Якщо цього літа поїхати у справжню відпустку не вдасться – можете з допомогою інтернету спланувати з дитиною майбутню чи податися у віртуальну. У мережі є безліч віртуальних 3D-турів, а кожне місто має свій історичний сайт.
ПАМ`ЯТКА БАТЬКАМ,
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ВСІХ ВИДІВ
ДИТЯЧОГО ТРАВМАТИЗМУ

Дитячий травматизм є однією з актуальних проблем охорони здоров'я. Значимість даної проблеми часто недооцінюється. Травматизм можна уникнути шляхом вжиття заходів профілактики чи боротьби з ним.

Рівень травматизму, в тому числі дитячого останнім часом невпинно зростає в усьому світі. Особливо занепокоєння викликає зростання дорожньо-транспортного травматизму, який призводить до зростання дитячої смертності, є однією з причин інвалідності.

У виникненні травм у дітей суттєве значення мають вікові, анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх фізичний та розумовий розвиток, недостатність життєвого досвіду, підвищений інтерес до пізнання оточуючого світу.

Діти дошкільного віку майже постійно знаходяться під наглядом батьків чи вихователів дитячих закладів і рівень травматизму серед них не перевищує 5% від загальної кількості.

А ось діти шкільного віку отримавши певну самостійність та свободу і не маючи достатнього життєвого досвіду травмуються значно частіше.

При цьому хлопчики серед травмованих складають 65-70%, що пояснюється їх схильністю до рухливих ігор, активного відпочинку.

За місцем виникнення травми у дітей можна виділити наступні види дитячого травматизму: побутовий, вуличний, шкільний (під час знаходження в школі), дорожньо-транспортний, та спортивний (під час тренування чи спортивних змагань).

Вуличний травматизм серед дітей має певну сезонність. Найбільший рівень вуличного травматизму відзначається в період зимових та літніх канікул, коли діти мають більше вільного часу і проводять його на вулиці, частіше за все без нагляду дорослих.

Основними причинами дитячого травматизму є:

1.Недостатній контроль за дітьми по дорозі в школу та додому.

2.Незнання правил дорожнього руху та поведінки на вулиці, навмисне нехтування цими правилами.

3.Ігри на проїзній частині вулиці.

4.Недостатнє охоплення дітей позашкільною навчально-виховною та розважальною роботою, недостатній контроль за дітьми під час дозвілля.

Профілактика дитячого травматизму більш соціальна, ніж медична проблема і потребує зусиль багатьох муніципальних та соціальних служб.

Основними методами профілактики дитячого травматизму слід вважати:

1.Посилення нагляду та контролю за дітьми, організація їх дозвілля.

2.Навчання дітей правил вуличного руху.

3.Організація місць для дозвілля (ігрові площадки, дитячі парки)

4.Охоплення дітей молодшого шкільного віку позашкільною виховною роботою (спортивні секції, дитячі гуртки).

5.Підвищення контролю за додержанням водіями правил дорожнього руху, контроль за станом доріг (стан світлофорів, дорожні розминки, дорожні знаки).

Шановні Батьки! Життя дитини – це найвища цінність! Звертаємося до вас: щоб не допустити лиха на дорозі, вдома, на вулиці вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

- вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;

- на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

- не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами;

- вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

- не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї;

- не залишати дітей (особливо маленьких) самих, навіть на короткий час;

- вчити дитину користуватися дверним вічком;

- не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

- забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

- забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

- не використовуйте самі та не дозволяйте дітям користуватися піротехнічними засобами;

- запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

- не дозволяти дражнити тварин;

- не дозволяти вмикати електроприлади, газову плитку за відсутності дорослих;

- не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна та визирати у відчинене вікно;

- вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

- вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини;

- не відпускайте своїх дітей гратися на замерзлих водоймах;

- не дозволяйте дітям купатися без нагляду дорослих;

- привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

Пам’ятайте: виховання дітей у сім’ї залежить перш за все від загальної культури батьків! Лише ваша постійна увага й турбота допоможуть дитині уникнути небезпечної ситуації! Бережіть життя своїх дітей!

Дорогі мами і бабусі!Щиро вітаю Вас
з Міжнародним жіночим Днем 8 Березня!

з 8 до 14 березня святкуємо Масляну!

Увага! Це важливо!
ЯК ВБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД «ГРУП СМЕРТІ» У СОЦМЕРЕЖАХ
ОБЕРЕЖНО «СИНІЙ КИТ…» ДО УВАГИ БАТЬКІВ!!!

Сьогодні по всій Україні активно поширюються інтернет-гра на смерть, яка заманює підлітків. Вже багато місяців поспіль у Мережі обговорюють підліткову гру "Синій кит". Або ж "Тихий дім", "Море китів", "Розбуди мене о 4:20", "Кити пливуть нагору", f57, f58, "Рина", "Няпока", "50 днів до мого...". У смертельної гри багато назв, але результат завжди однаковий - закінчене життя і зламані горем батьки, які не розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям.

Українська кіберполіція попереджає, що у Вконтакте такі спільноти ведуть кваліфіковані психологи, які й схиляють дітей до суїциду.
Перед тим, як втягти когось у квест, модератори вивчають його особистість - і коли той має «затребувану» схильність до суїциду, надсилають йому завдання.
Найчастіше воно складається із завдання собі ушкоджень: наприклад, вирізати на своєму тілі кита чи напис, і все це потрібно знімати на фото чи відео.
Подібна гра триває 50 днів і має закінчитися самогубством дитини, яке також має бути зафіксоване на відео. За даними поліції, записи потім продаються в Darknet.
Зовсім недавно у підлітків з'явилися нові запити. Тепер з "квестів" є "Біжи або помри". Дитина повинна перебігти дорогу впритул до наближення машини.
Чому ж діти виконують все, що наказують їм робити адміністратори «груп смерті»? Багато хто з хлопців і дівчат підліткового віку вже стикалися з дуже "дорослими проблемами". Нерозуміння, невизначеність майбутнього і нерозділена любов, яка в цьому віці здається єдиною - можуть підкосити і дорослу людину. І до підлітка, пригніченого цими речами приходять думки про те, що тут не так вже й добре, як може бути. А ввічливі адміністратори смертельних груп вже напоготові з цілими альбомами сумної монотонної музики, уявною підтримкою і розумінням і великою кількістю картинок з пригнічуючими пейзажами і словами про безвихідь. Суїцидальне завдання, підбирають під вік та вподобання дитини. Навіть для малечі
Дитина вступила в небезпечну спільноту в соцмережах: чотири тривожних сигнали:
1. Дитина різко стає слухняною, але «відчуженою»
Якщо з першого класу підліток дружив з Петром з сусіднього під'їзду і у нього була компанія в класі, а тепер коло друзів, а головне — інтересів, різко змінився (протягом 3-5 днів), це тривожний дзвіночок. Особливо якщо зміни супроводжуються «просвітленням»: підліток стає відстороненим від реального життя і починає погоджуватися з усім, що йому говорять. Адже вважає, що все, що відбувається — неважливо, а головна мета його життя — у віртуальному співтоваристві, де він нарешті зрозумів сенс життя і знайшов однодумців.
2. У нього змінюється режим дня
Ще тривожні сигнали, що вказують на те, що ваша дитина могла потрапити під вплив небезпечної групи, — зміна розпорядку дня (став вечеряти в кімнаті, змінює час відвідувань секцій) і неабияка пунктуальність в його дотриманні. Особливо якщо за комп'ютер дитина сідає в один і той же час (незважаючи ні на що). Адміністратори таких груп встановлюють над підлітком контроль, виховуючи в ньому сліпе підпорядкування: вказується час, коли в неї повинні входити учасники-однодумці.
А коли в онлайн-просторі одночасно багато дітей, незадоволених життям, настрій «життя — біль» легше підтримувати і вселяти ідею «зроби те-то — і тобі буде добре». Відвідування групи стає ритуалом — чимось важливим, забороненим і необхідним: отримати недозволене і відчути себе одним з обраних — дуже важливо для підлітка. Таким чином, дитині прищеплюється стадний інстинкт, а, як відомо, натовпом простіше керувати.
3. Підліток млявий і постійно не висипається
Якщо відбій у дитини в звичайний час, а вранці його не можна добудитися в школу — це ознака фізичної і нервової виснаженості: він не висипається. У завданнях соціально небезпечних груп бувають такі, які потрібно виконувати між 4:00 і 5:00 (є групи «Розбуди мене о 4:20»), тобто в досвітовий період. У завданнях таких груп дитина повинна зробити фотографію саме в цей час, поставити лайк якомусь посту в групі, прокоментувати запис адміністратора і т. д.
Цей час обрано спеціально: по-перше, пробудження вночі стомлює дитину і тому вона швидко втомлюється, стає дратівливою і, що потрібно творцям небезпечних сайтів, розчаровується в житті. По-друге, в досвітній період організм, налаштовуючись на пробудження, виробляє адреналін, тому підйом в цей час викликає тривожність і страх про майбутнє.
4. Активні постійно повторювані малюнки
У всіх підлітків поведінка — демонстративна: вони хочуть, щоб їх дії були помічені і оцінені (не завжди позитивно). Тому, захопившись чимось, підлітки починають це демонструвати в малюнках. При цьому у дитини, яка потрапила під вплив небезпечних груп, з'являються невластиві раніше зображення, пов'язані з його новою «ідеологією», які він активно демонструє, не ховаючи. Тривожними сигналами вважаються малюнки метеликів — вони живуть тільки один день, і китів (вони від відчаю викидаються на берег). Це символіка суїцидальних груп.
Недобрий знак, якщо в малюнках є цифри — 57, 58, назви груп в «ВК», що підштовхують до суїциду, або 50 — назва книги «50 днів до мого самогубства». Також можуть бути і інші цифри. Важливо, що вони повторюються на малюнках дитини (на останніх аркушах зошитів, на руках у вигляді «татуювань», на шкільному приладді і ін.). Цифри присвоюються адміністраторами групи новим учасникам, щоб вбити в них індивідуальність. Адже людина, що не має імені і прізвища, — це безлика істота, лише цифра без власної позиції і зайвих питань і ініціативи. А значить, їм легко управляти. І ця цифра — порядковий номер самогубства.
Організатори таких груп вміло підштовхують дітей до непоправного, але вберегти їх від такого кроку можливо. Головне – вчасно розпізнати небезпеку.
На що слід звернути увагу:
1. Перевірте групи, в яких перебуває дитина у соцмережах, якщо серед них зустрічаються ті, що містять в назві фрази “Кити пливуть вгору”, “Розбуди мене в 4.20”, “Тихий будинок”, “Море китів” – дитина в небезпеці. Також зверніть увагу на хештег: #домкитов, #млечнийпуть, #хочувгру, #F53, #f57, #f58, #d28. І зовсім страшно, якщо на стіні з’являються цифри – зворотний відлік від 50 і менше.
2. Дитина не пояснює, куди витрачає кишенькові гроші – фахівці відзначають, що за участь в більшості таких груп учасники сплачують внески.
3. Батьки повинні пам'ятати про кнопки Конфеденційність у соціальних мережах. Дитячу сторінку можна і потрібно зробити закритою від чужих очей.

І найголовніше – дружіть зі своєю дитиною, цікавтеся її життям та інтересами. Зазначимо, що найважливішими для кожної дитини є увага батьків та їхня турбота. Необхідно якнайчастіше проговорювати з дитиною її проблеми і ділитися думками, щоб у складній ситуації, за допомогою вона прийшла до вас, а не до незнайомих людей в Інтернеті.

29.01.2021
Основні поради батькам : як навчити дитину здоровому способу життя

Створити сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми.
Відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного. Для того, щоб навчити дитину принципам здорового способу життя батьки повинні подавати приклад та самі дотримуватися тих же принципів.
Створити сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини. Спільні активні заняття спортом захоплюють дітей, дозволять покращити фізичний та нервово-психічний розвиток дитини. Запишіть Вашу дитину в спортивну секцію. Запропонуйте дитині вибрати ту спортивну секцію, яка їй найбільше подобається. Це дозволить не тільки зміцнити здоров’я але й розширити коло спілкування з новими друзями.
Дотримання принципів раціонального збалансованого харчування особливо актуальним є в ранньому віці, коли відбувається активне формування систем і організму дитини. Намагайтеся, щоб на Вашому столі були тільки корисні продукти і здорова їжа. Виключіть з раціону сім'ї шкідливі продукти, наприклад, газовані напої, чіпси, фаст-фуд, шоколадні батончики, а також обмежте жирне, смажене і копчене. Слідкуйте за об'ємом їжі, який їсть малюк, і не допускайте переїдання.
Дотримуйтесь вдома режиму дня для дитини – повноцінний міцний сон, прогулянки на свіжому повітрі. Слідкуйте за тим, щоб дитина не проводила багато часу біля телевізора або комп'ютера. Дотримання режиму дня дисциплінує дитину та допомагає встигнути виконати всі завдання в школі та є корисним в подальшому кар’єрному рості вже дорослої людини.
Достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці. Спільна праця батьків та дітей згуртовує родину, дозволяє виробити стереотипи поведінки в майбутній родині Вашої дитини.
Утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення.
Розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).
Займайтесь всією сім’єю загартовуванням. Загартовування зміцнює імунітет дитини і дорослих, піднімає настрій і поліпшує самопочуття.
Формування навичок здорового способу життя в дитини є важкою спільною працею батьків та дітей, допоможуть зміцнити здоров’я дитини, покращити її самопочуття та запобігти розвитку різноманітних захворювань у дітей
Шановні батьки, з 11.01.2021 розпочинається ІІ семестр навчання. В зв'язку з посиленими карантинними обмеженнями, які триватимуть до 24.01.2021 забороняється відвідування закладів освіти.Навчання дітей буде відбуватись дистанційно.
Шановні батьки, з 31.12.2020-11.01.2021 - зимові канікули.Виконуйте сумлінно батьківські обов'язки.Дотримуйтесь правил безпеки і карантинних вимог.
Шановні батьки, в зв'язку з виявленням захворювання на covid-19 в техпрацівника нашої школи, оголошується карантин з 21.12.2020-30.12.2020. Районний відділ освіти рекомендує дотримуватись заходів самоізоляції для дітей і батьків в цей період.Навчання буде відбуватись дистанційно.Додаткова інформація буде повідомлятися в групах viber.Поставтеся до ситуації з розумінням.Всім здоров'я і терпіння.
Батькам про насильство
  Тільки від вас залежить,

на скільки щасливими, та захищеними

діти себе будуть почувати. Адже батьківську

любов і турботу ніщо і ніхто не може замінити.

Сімя- це місце, де дитина повинна себе почувати

в абсолютній безпеці. Запамятайте!

Насильство, щодо дитини, неприпустиме

ні в яких його проявах!
Що ми зазвичай розуміємо під насильством? Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо жертвами
  Виявляється, насильство – це ще й:

Погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;

Невиразні погрози, як-от: «ти в мене дограєшся!»;

Погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення, розповісти про щось;

Заподіяння шкоди домашнім тваринам ( щоб помститися партнеру);

Ламання та знищення особистих речей;

Використання брутальних слів, лайка;

Принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;

Контролювання, обмеження в спілкуванні, стеження;

Заборона лягати спати, або насильне позбавлення сну;

Звинувачування у всіх проблемах;

Критикування думок, почуттів, дій;

Поводження із ним/нею як із прислугою;

Ігнорування.

Насильством щодо дітей слід вважати:

Нехтування дитиною;

Нехтування обов’язків стосовно дитини;

Відсутність в сім’ї доброзичливої атмосфери;

Недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;

Втягування дитини в з’ясування стосунків між батьками та використання її з метою шантажу;

Недостатнє задоволення дитини в їжі,одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки матеріально спроможні зробити це;

Використання алкоголю до втрати самоконтролю над дітьми;

Нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Не складно помітити, що все це не рідкість у наших сім’ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Така поведінка стала для нас звичною. І часто ми просто не замислюємось над тим, як це може вплинути на нас самих і наших дітей. Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.
Чи знаєте Ви, що:

Діти бачать, чують та пам’ятають більше ніж думають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі в конфлікті (захоплена грою,дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті). Але насправді діти завжди знають коли батьки сваряться.

Діти різного віку по-різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.

Будь-яке домашнє насильство, не залежно від того спрямоване воно безпосередньо на дитину чи іншого члена сім’ї, травмує дитину
Як діти реагують на насильство в сім’ї:

Діти зазнають почуття провини, сорому і страху, так, ніби вони відповідальні в насильстві, яке їм доводиться спостерігати.

Діти відчувають сум.

Діти відчувають гнів, тому що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім’ї.

Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?
Вони можуть:

Реагувати надто агресивно;

Не визнавати авторитетів;

Бути пасивними чи пригніченими;

Мати вигляд заляканих;

Скаржитися на головний біль, постійне відчуття втоми, сонливість тощо.

Пам’ятайте!
В сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як впоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
Які уроки може отримати дитина, що стикається з домашнім насильством?
Діти, що були свідками насильства в сім’ї, засвоюють:

Насильство – це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та своїх дітей.

Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші. Діти переконуються, що тиск та агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають про те, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

Довіряти людям, особливо дорослим – небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм складно встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито. Дитина не може виявити свої справжні стосунки в сім’ї, тому що до неї просто нікому немає діла, або за цим настане покарання. Врешті-решт вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття.

Дієві негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти.
В результаті дитина:

Або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;

Або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контролювання, нехтування дитячими проблемами, тиск приниження один до одного, дитина може вирости агресивною або забитою, такою, яка не вміє постояти за себе. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час маємо пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.
Коли дитина стала свідком проявів насильства в сім’ї
Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться. Слід обов’язково вислухати дитину до кінця, не перебиваючи та не оцінюючи її. Необхідно дати їй можливість просто висловити те, що накопилося в душі. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль. Обговоріть з дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки. Іноді діти вважають себе винними втому, що сталося між батьками. Допоможіть дитині зрозуміти: в тому, наприклад, що батьки сваряться, немає її провини. Якщо ви відчуваєте, що не в змозі допомогти дитині, зверніться до сімейного психолога.
Пам’ятайте!
    По-справжньому допомогти дитині ви зможете тоді, коли допоможете собі.
    Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.
    Це тільки деякі поради. Спробуйте скористатися ними або знаходьте свої. Не впадайте в розпач, коли щось не виходить. З часом у вас буде виходити краще і краще.
Все у ваших руках.
Від вас залежить, чи залишиться все як було, чи зміниться на краще.

АНКЕТА «ЖИТТЯ ДИТИНИ В РОДИНІ»______________________________________________

Опитувальник для батьків

1.Як Ви гадаєте, чого очікує Ваша дитина від родини, в якій живе?
а)   Доброї організації побуту;
б) радощів від спілкування;
в) спокою, захищеності.
2.Чи самотня Ваша дитина в родині?
а)   Так;
б)   ні;
в)   не знаю.
3.Як Ви гадаєте, чи забажає дитина, щоб її майбутня родина була схожа на Вашу?
а)   Так;
б)   ні;
в)   не знаю.
4.Що найбільш Вас хвилює?
а)   Здоров'я дитини;
б)   навчання дитини;
в)   трудова участь дитини в житті родини.
5.Яка з наведених нижче життєвих настанов є, на Ваш погляд,для дитини найбільш вагомою?
а)   Бути матеріально забезпеченим;
б)   зустріти кохання;
в)   мати багато друзів;
г)   реалізувати власні інтелектуальні можливості.
6.Чи знайома Ваша дитина з тими моральними і матеріальними проблемами, що існують в родині?
а) Так;
  б)   НІ.
7.Чи є у Вашої дитини особисті таємниці, які вона приховує від родини?
а)   Так;
б)   ні;
8.Що для Вашої дитини вечір, проведений вдома?
а)   Радість спілкування;
б)   нагода бути самим собою;
в)   мука та нудьгування.

Шановні батьки, у вільний від занять час, та в період канікул, діти часто залишаються наодинці зі своїми захопленнями та проблемами.

Всю свою зацікавленість вони переносять на спілкуванні в соцмережах, або перегляді різних сайтів

Обмеження часу дітей, які вони проводять з ґаджетами, допоможе не лише залучити їх до іншої, різноманітнішої і важливішої діяльності, а й зменшити негативну поведінку в мережі.

Як це зробити:

Чітко визначте і повідомте про обмеження технологій. Електронні прилади — це свого роду привілеї, яких дитину можна позбавити, якщо вона не дотримується правил;
Моніторинг моніторів. Повідомте дітям заздалегідь, що ви час від часу будете перевіряти їхню електронну пошту, соцмережі і повідомлення. Неприйнятні повідомлення (їм або від них) можуть бути підставою для позбавлення привілею доступу до технологій;
Встановіть часові обмеження. Визначте комендантську годину для електронних пристроїв;
Відкритість. Уведіть правило, за яким електронними приладами можна користуватись лише у відкритих кімнатах, наприклад, у кухні або у вітальні. Ніяких комп’ютерів, телефонів або планшетів у дитячій;
Ніяких секретів. Якщо ви бачите, що діти активно намагаються приховати від вас екран свого пристрою, швидко відкривають іншу вкладку, закривають екран або хутко вимикають пристрій, найімовірніше, нічим хорошим вони не займаються. Заздалегідь попередьте, що подібна поведінка означає втрату привілею користуватись електронними пристроями, і стійте на своєму;
Визначте час, вільний від телефонів і комп’ютерів, та зону в домі без

гаджетів;
Шановні батьки!

14 жовтня- потрійне свято:День Українського козацтва та захисника України , та День Покрови

Увага,це важливо!

Шановні батьки, ось і підходить до кінця літо,
і наші діти знову сядуть за шкільні парти.
Перше вересня буде в новому форматі,
лінійки не буде, а буде зустріч вчителя і учнів,
на дистанції від інших класів.

1.Вхід в школу батьків, бабусь, дідусів з початком

навчального року суворо заборонено.

2.В школу заходять тільки учні, вчителі та персонал школи.
3.При вході в школу або в класі обробляти руки антисептиком.
4.Під час перерв всі учні повинні ходити в масках,

на уроках маски дозволяється знімати.
Зміна масок кожні три години. Тому запасайтеся масками!Шановні батьки, діти – це найдорожче, що ви маєте в житті. І тільки від вас залежить, на скільки щасливими, захищеними вони себе будуть почувати. Адже батьківську любов і турботу ніщо і ніхто не може замінити. Сім’я- це місце , де дитина повинна себе почувати в абсолютній безпеці. Запам’ятайте, насильство, щодо дитини неприпустиме ні в яких його проявах!

6.За умови поганого самопочуття учень повинен

повідомити про свій стан здоров'я класного керівника
або вчителя предметника у якого урок.

7. Ви, як батьки, зі свого боку: перед виходом із

дому проведіть термометрію у дитини, оцініть стан
здоров'я дитини та стан здоров'я самого себе
ні в якому разі не відпускайте дітей до школи
з температурою, сильним головним болем,
нежиттєм чи кашлем. Тобто будь - які ознаки
ОРВІ і ви залишаєте дитину вдома!!!

8.Пам'ятайте про власну персональну відповідальність

за правдивість інформації про стан здоров'я дитини.

9.Навчання буде в одному класі, переходити в

інший кабінет будуть лише на деякі предмети
типу спортзалу та інформатики.

10.Забезпечення питного режиму в школі не

буде, тому кожен обов'язково зі своєю пляшечкою води.

11.Для кожного класу буде визначено свій вхід

до школи і схема руху лише одними сходами,
по всій школі ходити не дозволяється.

12.Для того, щоб поїсти в їдальні для кожного

класу також будуть відведені окремі перерви.

13.Учням, які підвозяться до закладу освіти,

вхід до салону автотранспорту при наявності
засобів індивідуального захисту
(респіратора або захисної маски)
Укомплектування шкільного рюкзака
і що знадобиться школяреві.
По-перше, для початку треба запитати
у класного керівника та інших вчителів,

які приналежності знадобляться вашій

дитині під час навчального процесу.
Дізнайтеся, які альбоми, контурні карти,
матеріали для творчості вам потрібно
закупити. Уточніть, чи можна учневі
користуватися будь-якими ручками, крім
стандартної синьої (або фіолетової), які
зошитів йому будуть потрібні з різних
предметів (в клітинку, лінію, косу лінію),
чи немає в школі обмежень, що стосуються канцелярії.
По-друге, якщо ваша дитина ходить
в школу не перший рік, перед покупкою
нових речей перевірте запас старої
канцелярії вдома: зошитів, ручок, альбомів.
Огляньте рюкзак і сумку для взуття,
старий пенал, ланчбокс. Якщо їх стан вас
задовольнить, можете не купувати подібні
товари для нового навчального року.
Це дозволить істотно заощадити.
По-третє, не треба залишати все на останній день.
"Фінальних знижок", як у випадку з одягом,
на канцтовари не буває, а ось черги в
магазинах перед першим вересня можуть
зіпсувати вам настрій. Якщо ви дійсно хочете
заощадити, складіть список всього необхідного
і скооперуйтеся з друзями та батьками
однокласників, часто магазини продають
канцелярію оптом зі знижками. А в умовах
коронавірусу і карантинних обмежень взагалі
краще скористатися послугами онлан-магазинів
- і їхати нікуди не треба, і для здоров'я безпечніше.
По-четверте, не вибирайте дуже яскраві,
помітні і вражаючі на перший погляд
канцтовари. Ручка у вигляді чарівної
палички або гумка у вигляді яскравої
ягоди будуть відволікати від навчального
процесу. До того ж, вони можуть виявитися
не особливо функціональними і незручними.
Яскраві зошити і щоденники з улюбленими
героями теж можуть виявитися не
кращим варіантом. Звичайно, варто
поцікавитися думкою і побажаннями
дитини, проте у всьому краще дотримуватися
золотої середини.
Ну і по-п'яте, врахуйте, що у 2020-2021
навчальному році COVID-19 диктує свої умови.

Тому крім канцтоварів, портфеля і
зручного одягу, вам знадобляться

захисні маски і дезінфектори.

Структура навчального року

День знань, 1 вересня, припадає на вівторок.

Перший семестр триватиме з 1 вересня по 24 грудня,

другий – з 11 січня по 28 травня 2021 року.

Осінні канікули – з 26 жовтня по 1 листопада.

Зимові канікули – з 25 грудня 2020 року по 10 січня 2021 року.

Весняні канікули – з 22 по 28 березня 2021 року.

Структура навчального року може бути скоригована

залежно від епідеміологічної ситуації.





Інструкція

для батьків з охорони життя та здоров’я дітей

на літній період

1. Загальні положення:

— Дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.

— Не залишайте дітей без нагляду дорослих.

— Приводячи дітей до дошкільного закладу батьки повинні передавати дитину вихователеві.

— Батьки повинні приводити дітей до дошкільного навчального закладу добре вимитими, підстриженими, з обрізаними нігтями, одягненими в чистий одяг.

— Батьки не повинні входити до групової кімнати без потреби.

— Забороняється доручати забирати дітей з дошкільного закладу братикам, сестричкам яким не виповнилося 14 років, стороннім особам без згоди та попередження батьків, особам в нетверезому стані.

—   Одяг дитини в літній період повинен відповідати сезону та погоді.

—   В літній період голова дитини повинна бути захищена панамою (з натуральних матеріалів: бавовна, льон).

2 Безпека дорожнього руху:     — Виконуйте правила дорожнього руху

— Не дозволяйте дітям гратися біля проїжджої частини дороги.

— Якщо ви користуєтесь громадським транспортом, будьте уважні самі та вчить дітей правилам поведінки під час посадки та виходу з транспорту.

— Не возіть дітей на транспорті не призначеному для цього: скутери, мопеди, мотоцикли.

— За потреби облаштуйте велосипед спеціальним сидінням для дитини.

— Під час катання дітей на велосипедах, самокатах вчіть їх правилам велосипедистів, використовуйте тільки велосипедну доріжку, не дозволяйте кататися на проїжджій частині дороги.

3. Безпека під час перебування на природі:

— Під час перебування на природі (у лісі, городі) разом з дітьми не збирайте і не вживайте незнайомих ягід, рослин, грибів.

— Для походу на природу одяг добирайте таким чином, щоб максимально захистити від укусів комах, змій, кліщів.

— Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.

— Регулюйте перебування дітей під сонцем, щоб запобігти опікам.

— Не дозволяйте стрибати у воду в неперевірених місцях.

— Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

— Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумові іграшки, матрац.

— Для купання добирайте місця не засмічені, з твердим дном, без водоростей та мулу.

— Не допускайте пустощі на воді (не можна зненацька лякати, жартома кликати на допомогу, утримувати одне одного під водою).

4. Попередження дитячого травматизму під час відпочинку:

— Не залишайте дітей без нагляду.

— Перевірте обладнання дитячого майданчика, що запевнитися у відсутності чинників, які можуть причинити травматизм.

— Вчить дітей правилам користування гойдалкою, каруселлю.

— Особливо уважно обстежити пісок, у ньому можуть залишитися гострі предмети або скло.

—   Огляньте територію будинку і перевірте відсутність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів.

—   Уникайте контакту дітей з незнайомими тваринами (собаками, котами).

5. Запобігання кишково-шлункових захворювань та кишковим отруєнням:

—   Не дозволяйте вживати дітям не миті овочі і фрукти, зелень.

—   Ягоди, зелень, фрукти мити проточною водою.

—    Слідкуйте за тим, щоб діти ретельно мили руки з милом після повернення з вулиці, перед їжею.

—    Привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

—    Дітям для пиття давайте кип’ячену воду.

—    Використовуйте в дитячому харчування тільки доброякісні, свіжі продукти.

Купуючи продукти в магазині звертайте увагу на термін реалізації.

Проводьте боротьбу з комахами, гризунами, які переносять інфекції…

Навчання під час карантину

думка батьків

Яку форму спілкування з класним керівником Ви використовуєте під час карантину? *

Вайбер

Індивідуальні бесіди по телефону

Zoom

Другое:

Яка форма спілкування з вчителями-предметниками для Вас найбільш оптимальна? *

Zoom

Вайбер

Гугл клас

сайт школи

Другое:

Форму спілкування з яким вчителем Ви б хотіли змінити і чому? *

Мой ответ

При вивченні якого предмету у Вашої дитини виникають складнощі і чому? *

Мой ответ

З якими труднощами стикається Ваша дитина при дистанційному навчанні під час карантину? *

дотримання режиму дня

самоорганізація

великий обсяг завдань

відсутність комп'ютерної техніки

Другое:

Чи допомагаєте Ви дитині під час дистанційного навчання? *

багато допомагаю

частково допомагаю

дитина робить все самостійно

Другое:

Чи достатньо Вам інформації для організації дистанційного навчання вдома? *

отримую інформацію вчасно

всі завдання зрозумілі

якщо виникають питання, можу зв'язатися з вчителем

завдання отримуємо не своєчасно

не розумію, як організувати навчання своєї дитини

потребую допомоги класного керівника

потребую допомоги вчителя-предметника

Другое:

Ваші поради та побажання щодо ефективної організації дистанційного навчання під час карантину

Дорогі жінки, в цей чудовий день

від усього серця хочу побажати Вам

виконання всіх бажань. Нехай збудуться всі мрії!

Нехай успіх, радість і натхнення стануть постійними супутниками. Нехай голова крутиться тільки від надлишку енергії і щастя. Бажаю, щоб Вас завжди оточували радісні і щирі посмішки

Ваших рідних дітей.

Привітання з Днем матері українською: красиві вірші і проза ...

З Днем Перемоги!

Вірші до Дня пам'яті і примирення та привітання з Днем перемоги ...

Шановні батьки,цей навчальний рік ми закінчуємо дистанційно.Обов'язковою умовою оцінювання дітей є тематичне оцінювання, яке виставляється як середній бал поточних оцінок за тему, та підсумкове оцінювання, яке впливає на оцінку за семестр та переведення до наступного класу. Проконтролюйте, будь-ласка, виконання вашими дітьми тематичних завдань, та своєчасне їх відправляння вчителям. Від цього залежить успіх вашої дитини.

Великдень зазвичай збирає велику кількість людей у храмах. Проте, у випадку традиційного святкування Пасхи, є загроза масового інфікування людей та подальшого посилення карантинних заходів. Тому сьогодні, щоб зупинити поширення пандемії, ми повинні відзначати Велике свято вдома з рідними.

Людське життя, його захист, фізичний та моральний розвиток особи – це спільна місія Церкви та Держави. Тому, у разі намагань вірян відвідувати Церкву під час пасхальної служби, поліцейські патрулі толерантно та виважено роз’яснюватимуть необхідність виконання правил карантину.

ДО УВАГИ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ!

Нагадуємо, учням та батькам, про правила поведінки та техніку безпеки під час карантину.

Під час карантину учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання, педикульоз та ін.:

● при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;

● хворому призначити окреме ліжко, посуд, білизну;

● приміщення постійно провітрювати;

● у разі контакту із хворим надягати марлеву маску;

● хворому слід дотримуватися постільного режиму;

● вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;

● перед їжею мити руки з милом;

● не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;

● для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране; не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати іншим свій одяг;

● не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;

● якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих поряд немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, а також зателефонувати батькам.

Методичні рекомендації щодо

адаптації п’ятикласників до навчання

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник - учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою - початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній - все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога.

Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставитидитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов дочитання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два

подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

Як допомогти дитині краще вчитися?

У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.

Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.

Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів. Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.

Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літратуру.

Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - об’єднання трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, цілеспрямованішими будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина.

Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

Умійте ставити себе на місце дитини.

Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

Поради батькам щодо сімейного виховання школярів

1. Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2. Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5. Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6. Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 2-го класу повинні працювати не більше 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8 – х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.

7. Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9. Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

10.Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

11. Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

12. Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.

13. Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

14. Батько й мати – найкращі вихователі, які, за словами А.С.Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1. Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2. Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3. Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання. Активна батьківська допомога школі - обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО СТВОРЕННЯ УМОВ

ДЛЯ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Булінг (насилля в шкільному середовищі) ми всі можемо допомогти це зупинити

«Булінг» – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи.

Булінг виникає у ситуації, в якій існує реальний чи уявний дисбаланс сил.

Наслідки булінгу виходять далеко за межі школи і шкільного двору. Якщо ви мати/батько чи опікун, дізнайтеся, на що ви повинні звертати увагу, що ви можете зробити, і куди ви можете звернутися за допомогою.

Чи це булінг, якщо моій дитині не завдано фізичного болю?

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

• фізичним – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності

• словесним – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або сексуальна орієнтація

• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток

• в письмовій формі – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими

• електронним (загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Що таке електронний булінг або кібербулінг?

Це є електронне повідомлення, яке:

• використовується, щоб вивести з рівноваги, залякати або збентежити іншу особу;

• використовує електронну пошту, мобільні телефони, СМС і сайти соціальних мереж для залякування, настирного приставання, збентеження, соціального виключення і нанесення шкоди репутації і дружнім стосункам;

• включає приниження, образи і також може передбачати розповсюдження чуток, розкриття приватної інформації, фотографій або відео, або містити погрози завдати шкоду;

• завжди є агресивним і болючим.

Наприклад, якщо учень є жертвою булінгу і є збентежений в результаті розсилання електронного повідомлення про нього чи неї іншим учням школи, такий учень може не захотіти надалі відвідувати школу.

Булінг є неприпустимим незалежно від того в якій формі він виявляється.

Типи булінгу

Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?

Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.

Конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. Конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Діти у ранньому віці вчаться розуміти, що інші люди можуть мати іншу думку, ніж їх власна, але розвиток цієї здатності сприймати іншу точку зору потребує часу, і цей процес продовжується до початку повноліття.

При конфлікті кожна особа вільно висловлює свої погляди і дисбалансу сил немає. Кожна особа відчуває, що може вільно заявити свою точку зору. Те, як люди вирішують конфлікт, може зробити його позитивним або негативним.

Конфлікт стає негативним, коли особа поводиться агресивно і виявляє це болючими висловлюваннями чи діями. Після цього конфлікт стає агресивною взаємодією.

Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.

Наскільки серйозною проблемою є булінг?

Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”.

Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади.

У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, або й тих, що є водночас жертвами і нападниками булінгу, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Булінг має місце тоді, коли існує дисбаланс сил між людьми.

“Дисбаланс” може означати, що один з учнів є старшим за віком, належить до іншої раси або має більше друзів, ніж інший.

(Пеплер Д., Крейґ В., Коннолі Дж., Юйль А., МакМастер Л. і Джянґ Д. (2006). Погляд на булінг з точки зору розвитку. “Агресивна поведінка”, 32, ст. 376.)

Учні, які є жертвами булінгу, часто страждають від соціального неспокою, самотності, відчуження, фізичних хвороб і низької самооцінки. У них також можуть розвинутися фобії, агресивна поведінка або депресія. Деякі учні пропускають школу, їх успішність падає, або навіть зовсім кидають школу через булінг.

Діти і підлітки, які навчилися використовувати силу й агресію, щоб завдавати страждань іншим, можуть взагалі перестати бачити різницю між добром і злом. З часом вони можуть стати жорстокими дорослими. Саме тому важливо якомога раніше допомогти їм перестати знущатися над іншими.

Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціального булінгу.

Як дізнатися, чи моя дитина/підліток є жертвою булінгу?

Мала дитина може і не знати слова “забіяка, той хто загрожує”, але вона розуміє, коли хтось поводиться підло, завдає їй болю, засмучує або залякує. Вона може про це вам не сказати, оскільки може турбуватися про те, що буде ще гірше, якщо вона “розкаже”, “пліткуватиме” або “видасть”.

Пліткувати і розповідати – в чому різниця?

Пліткувати – значить щось сказати про когось, щоб створити тому ускладнення.

Розповісти – значить отримати допомогу, коли вам чи вашому знайомому завдають шкоди, або коли ваше право або право такої особи на безпеку порушується.

(Федерація вчителів Онтаріо (OTF) та Центр попередження агресії в Онтаріо (COPA), Створення безпечних шкіл, січень 2012 р.)

Ваш підліток не обов’язково вам скаже, що виникла проблема, і може використати такий термін як “настирливе приставання” замість “булінгу” для опису такої поведінки. Підлітки часто воліють самі вирішувати свої проблеми. Вони можуть подумати, що це вас засмутить, що ви заберете їх технічні пристрої, такі як мобільний телефон, або їх може просто бентежити, якщо їх батьки втручатимуться.

За даними дослідження, проведеного у 2011 році Центром з питань наркозалежності та психічного здоров’я (Centre for Addiction and Mental Health, CAMH), майже кожен третій учень (29 %) каже, що був об’єктом булінгу у школі.

Навіть якщо ваша дитина про це не говорить, ви можете побачити ознаки того, що вона є об’єктом булінгу. Ось деякі ознаки, на які потрібно звертати увагу:

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати чи почуватися хворими у шкільні дні.

• Вони можуть не хотіти брати участь у спільній діяльності чи соціальних заходах з іншими учнями.

• Вони можуть поводитися інакше, не так, як звичайно.

• Вони можуть раптом почати губити гроші чи особисті речі, або ж приходити додому у порваному одязі чи з поламаними речами і при цьому дають неймовірні пояснення.

• Підлітки, які є жертвами булінгу і/або приставань, можуть також почати говорити про те, щоб кинути школу, і починають пропускати заходи, в яких приймають участь інші учні.

Моя дитина є жертвою булінгу. Що мені робити?

• Вислухайте свою дитину і запевніть її, що вона має право бути у безпеці.

• Докладно з’ясуйте факти. Занотуйте, що і коли трапилося.

• Допоможіть вашій дитині зрозуміти, що є різниця між “донести”, “пліткувати” чи “розповісти” і доповісти. Щоб доповісти, потрібна сміливість. Доповідають не для того, щоб створити проблеми для іншого учня, а для того, що захистити всіх учнів.

• Домовтеся про зустріч для бесіди з учителем вашої дитини/підлітка, іншим вчителем, якому ваша дитина/підліток довіряє, або директором чи заступником директора школи.

• Хоча це й важко, намагайтеся зберігати спокій, щоб ви могли підтримати вашу дитину і запланувати разом з нею порядок дій.

• Дотримуйтеся свого плану. Слідкуйте за поведінкою вашої дитини. Якщо ваші зустрічі з персоналом школи не допомогли зупинити булінг, прийдіть до школи ще раз і поговоріть з директором. Виконуйте ті кроки, що були узгоджені на зустрічі.

• Поговоріть з інструктором або тренером, якщо булінг має місце під час позашкільної діяльності чи спортивних заходів.

• Зверніться до поліції, якщо булінг містить кримінальну поведінку, таку як напад із сексуальною метою або застосування зброї, або якщо загроза безпеці вашої дитини знаходиться у самій громаді, а не у школі.

Як я можу допомогти своїй дитині справитися із булінгом?

Співпрацюючи зі школою, щоб допомогти своїй дитині чи підлітку подолати проблему булінгу, ви показуєте власним прикладом і відкрито заявляєте, що булінг – це погано.

Незалежно від віку, ви можете допомогти, заохочуючи свою дитину говорити з вами про булінг і даючи такі поради:

• Зберігай спокій і обійди ситуацію.

• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш – вчителю, директору, водію шкільного автобуса чи завідувачці їдальні про те, що трапилося, або повідом про це анонімно.

• Поговори про це із своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що ти одинокий.

Чи може бути, що моя дитина є нападником булінгу проти інших?

Діти, які знущаються з інших, часом це роблять і вдома, і в школі. Придивляйтеся і прислухайтеся до того, що відбувається у вашій власній родині. Чи є ознаки того, що хтось з ваших дітей постійно ображає і залякує свого брата чи сестру?

Діти, які знущаються з інших, іноді можуть бути агресивними і погано поводитися вдома, вони можуть не виявляти поваги до домашніх правил. Якщо вас тривожить можливість того, що ваша дитина може бути нападником булінгу проти інших, приглядайтеся до того, як вона взаємодіє з братами чи сестрами і з друзями, коли вони приходять до вас додому. Якщо вона видається агресивною, не ладнає з іншими або не виявляє емпатії – це також можуть бути ознаки того, що вона займається булінгом інших у школі.

Діти, які фізично знущаються з інших учнів, також можуть приходити додому із синцями, подряпинами і порваним одягом. У них раптом може з’явитися більше грошей на витрати, ніж звичайно, або ж нові речі, які вони, зазвичай, не могли б собі дозволити. Вони також можуть “грубо говорити” про інших учнів.

Поведінка булінгу може розвиватися протягом тривалого часу в результаті великих змін, втрат чи негативних переживань у житті дитини чи підлітка. Чи хтось із ваших дітей нещодавно мав переживання такого роду?

Подумайте про те, як проблеми і конфлікти вирішуються у вашому домі. Чи ви розмовляєте про проблеми з позитивної точки вирішення як одна родина? Важливим засобом попередження булінгу є подати гарний особистий приклад і показати своїй дитині, як долати труднощі без використання сили чи агресії.

Також важливо розповісти своїм дітям, що таке булінг. Ви повинні описати різні типи булінгу і пояснити, що це є болючим і шкідливим. Дайте своїй дитині знати, що булінг – це погано, і що за будь-яких обставин це є неприпустимою поведінкою.

Емпатія – це здатність розуміти і поділяти емоції, які переживає інша особа. Вона розвивається у пізньому підлітковому віці і зазвичай не досягає повного розвитку аж до початку повноліття. У дитинстві проста форма емпатії з’являється, коли діти починають відчувати смуток, коли бачать, що інші люди засмучені.

Якщо моя дитина є жертвою булінгу, що я можу чекати від школи?

Школа повинна має методику, що дозволяє вам, учням та іншим людям анонімно повідомляти про інциденти булінгу. (написати листа до «Скриньки довіри» в психологічну службу, або на адресу школи)

Кожен страждає у разі булінгу, і кожен може допомогти йому запобігти. У 85 відсотках випадків булінг відбувається у присутності свідків. Те, що вони бачать, впливає на свідків. Хоча свідки можуть боятися і не бажають вплутуватися, тому що самі бояться стати мішенню або ще більше погіршити ситуацію для жертви булінгу, вони можуть повідомити про булінг анонімно.

Ви можете допомогти своїй дитині зрозуміти, що булінг є неприпустимим, і що вона може допомогти його зупинити, коли повідомить про нього дорослому або зробить це анонімно.

Виховання здорових стосунків може допомогти зупинити булінг.

Попередження булінгу та втручання у разі такого інциденту – це більше, ніж просто його припинення.

Це сприяє також розвитку здорових стосунків. Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет. Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі і доброзичливі стосунки з усіма людьми в їх житті.

Вчителі, батьки та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути здорові стосунки. Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими.

Учні, які здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших, скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш здатними досягти своїх цілей в освіті. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі

Майже половина населення України (44%) страждала від насилля в сім’ї впродовж свого життя, причому 30% з них зазнавали жорстокого поводження в дитячому віці.

Сімейне насилля

1. Близько половини тих, хто зазнавав насильства в дитячому віці, стикалися з ним і в дорослому житті.

2. Жінки частіше стикаються з насильством в сім’ї в дорослому віці, а чоловіки — в дитячому.

3. Основною причиною різних ситуацій насильства більшість потерпілих називали стан алкогольного сп’яніння.

4. Близько 75% жертв різних видів насильства ні до кого не зверталися по допомогу.

Варто зазначити, що результати дослідження показують: насильство однаково розповсюджене і в багатих, і бідних сім’ях, але його жертви частіше не приносять основний дохід у сім’ю.

Які причини домашнього насильства над дітьми?

Найчастіше від жорстокого поводження в дитинстві страждають малюки віком до 10 років.

До насильства над дітьми найчастіше призводять:

1. Соціально-економічна нестабільність: низький рівень життя та достатку, безробіття тощо.

Статистичні дані показують, що в Україні існують близько 2 млн неповних і проблемних сімей, де немає когось з батьків або ж батьки знаходяться в постійних пошуках роботи.

2. Батьківське страждання від насильства в дитинстві.

Ці батьки просто не знають інших методів виховання, тому що їх також виховували подібним чином. І це могло повторюватися декілька поколінь.

При цьому, майже кожна травмована дитина обіцяє собі, що не буде так поводитися з власними дітьми, але в ситуації конфлікту реалізує «батьківські сценарії».

3. Впевненість, що такий стиль виховання є корисним для дитини.

Такі батьки вважають, що з дитиною не потрібно церемонитися, догоджати, й виправдовують свою жорстоку поведінку розмовами про дисципліну та суворе виховання.

4. Раннє батьківство.

Часто в молодих матусь і татусів відсутнє почуття батьківської відповідальності. Від незнання того, як поводитися з дитиною, мама чи тато починає проявляти агресію й усі проблеми вирішувати одним способом — криками чи побиттям.

5. Задоволення власних егоїстичних потреб у домінуванні та агресії.

Яким буває насильство по відношенню до дитини?

До жорстокого поводження відносять будь-яку форму поганого поводження з дітьми: або шляхом заподіяння шкоди, або ж невиконанням дій для її попередження.

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо жорстоким поводженням, навіть не уявляючи, як часто демонструємо насильство й стаємо його жертвою.

До жорстокого поводження з дітьми відноситься:

1. Фізичне насильство:

нанесення побоїв, ран;

запотиличники, штовхання;

ляпаси;

залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, паління.

Згідно з результатами нового опитування, яке провели ЮНІСЕФ разом з Міністерством соціальної політики та фондом ООН в 2018 р., кожен другий українець вважає, що шльопнути дитину по сідницях не є насильством.

2. Психологічне (емоційне) насильство:

ігнорування, ізоляція;

словесні образи (вигадування прізвиськ, лайка);

погрози, залякування («Ти в мене дограєшся!» тощо);

приниження гідності;

обвинувачення дитини в тому, в чому вона не винна;

демонстрація нелюбові, ворожості;

поводження, як з прислугою;

ламання та ушкодження особистих речей;

обмеження спілкування з родичами, друзями, ровесниками.

3. Сексуальне насильство — використання дитини дорослою людиною чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб або отримання вигоди.

4. Нехтування — відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, що їх замінюють.

Варто зауважити, що зазвичай дитина-жертва страждає одночасно від декількох видів насильства.

До чого призводить насильство над дітьми?

Жорстоке поводження з дітьми й зневажання інтересами малюків можуть мати різні види та форми, але їхніми наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку й соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю.

Виділяють три основні групи наслідків знущання над дитиною:

1. Фізичні — травми, затримки фізичного розвитку (відставання в рості, масі тіла), різні захворювання.

2. Психічні — низька самооцінка, депресія, неконтрольований гнів, почуття провини, сорому, відчуття неповноцінності тощо.

3. Соціальні — труднощі в соціалізації, відсутність міцного зв’язку з дорослими та навичок спілкування з ровесниками, що може стати поштовхом до девіантної поведінки.

Які наслідки того, що дитина спостерігає за проявами насильства в сім’ї?

Навіть тоді, коли малюк безпосередньо не бере участі в конфліктах (захоплений грою, дивиться телевізор тощо), вони впливають на нього, травмуючи таким чином.

Реакцією дитини на насильство в сім’ї є:

відчуття провини (ніби вона відповідальна в насильстві, яке їй доводиться спостерігати), сорому й страху;

сум та гнів, тому що вона не може змінити те, що відбувається в сім’ї.

Такі переживання обов’язково проявляються згодом в поведінці дитини. Адже саме в сім’ї дитина вчиться взаємодіяти з іншими людьми, долати труднощі й пізнавати життя.

Діти, що були свідками жорстокого поводження в сім’ї, засвоюють:

1. Насильство — це засіб розв’язання конфліктів або отримання бажаного (спочатку вони переносять цю навичку в дитячий садок, школу, а потім і в свою сім’ю).

2. Негативні форми поведінки в суспільстві — найвпливовіші.

3. Довіряти людям, особливо дорослим, — небезпечно.

4. Свої почуття й потреби не можна виявляти відкрито.

У сім’ях, де в стосунках з дітьми переважають контроль, нехтування дитячими проблемами, один одного, дитина може вирости агресивною або занадто пасивною. Таким дітям важче вчитися, контролювати себе й налагоджувати стосунки з іншими людьми.

Що мають знати батьки?

Згідно з законом, прийнятим у січні 2018 року, за скоєння домашнього насильства введено кримінальну відповідальність (замість адміністративної).

Припинити домашнє насильство можна, навчившись поважати іншу думку, індивідуальні особливості та інший стиль поведінки.

Адже жорстокість простіше попередити, ніж вести з нею боротьбу.

Варто пам’ятати, що:

1. Діти — це особистості, хоч ще й маленькі. Потрібно не тільки любити, але й поважати їх.

2. Виховання — складний процес, який вимагає зусиль та терпіння.

3. Не варто вимагати від дитини бути ідеальною. Не буває такого, щоб малюк все знав і вмів однаково добре.

4. Непотрібно порівнювати своїх дітей з іншими (натомість звертайте увагу на попередні досягненнями самої дитини).

5. Якщо неприємна ситуація сталася при сторонніх людях, краще поговорити з дитиною вдома наодинці, а не відчитувати її на місці.

І найважливіше: потрібно частіше показувати дітям нашу любов, не забувати про пестощі, обійми та приємні слова. Вони так їх потребують! До того ж, це кращий захист малюків від жорстокого поводжен

Блог вчителя математики Могутненського НВК Баришевої Алли Миколаївни

Інформація про мене

Для батьків

Батькам- про булінг

Що треба знати батькам
про академічну доброчесність

Опитувальник для батьків

ДО УВАГИ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ!

Нагадуємо, учням та батькам, про правила поведінки та техніку безпеки під час карантину.

Під час карантину учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання, педикульоз та ін.:

● при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;

● хворому призначити окреме ліжко, посуд, білизну;

● приміщення постійно провітрювати;

● у разі контакту із хворим надягати марлеву маску;

● хворому слід дотримуватися постільного режиму;

● вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;

● перед їжею мити руки з милом;

● не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;

● не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;

Методичні рекомендації щодо

адаптації п’ятикласників до навчання

Булінг (насилля в шкільному середовищі) ми всі можемо допомогти це зупинити

Немає коментарів:

Дописати коментар

Національне виховання

Ми- патріоти

Інформація про мене

Для батьків

Батькам- про булінг

Що треба знати батькам про академічну доброчесність

Опитувальник для батьків

ДО УВАГИ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ!

Нагадуємо, учням та батькам, про правила поведінки та техніку безпеки під час карантину.

Під час карантину учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання, педикульоз та ін.:

● при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;

● хворому призначити окреме ліжко, посуд, білизну;

● приміщення постійно провітрювати;

● у разі контакту із хворим надягати марлеву маску;

● хворому слід дотримуватися постільного режиму;

● вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;

● перед їжею мити руки з милом;

● не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;

● не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;

Методичні рекомендації щодо

адаптації п’ятикласників до навчання

Булінг (насилля в шкільному середовищі) ми всі можемо допомогти це зупинити

Немає коментарів:

Дописати коментар

Національне виховання

Ми- патріоти

Що треба знати батькам
про академічну доброчесність