2021-2022 навчальний рік

( інформація взята з мережі інтернет)

Літо-літо... Здавалося б, звичайні 3 місяці. Адже у кожній порі року приблизно 90 днів... От тільки проходять літні миттєвості якось швидше. Проте прихід осені і, відповідно, нового навчального року неминучі. І якщо дорослим це загрожує тільки похолоданням і скороченням світлового дня, то вам час знову пакувати портфелі, сідати за парту і починати старанно гризти граніт науки

Режим дня школяра,

рекомендований психологами та гігієністами:

7.00. Підйом.

7:00-7:30. Зарядка, умивання.

7:30-7: 45. Сніданок.

8:30-13:05. Заняття в школі.

13:30-14:00. Обід.

14: 00-15: 45. Рухливі ігри, прогулянки, проведення часу на свіжому повітрі.

15:45-16:00. Полудень.

16:00-18:00. Самопідготовка, виконання домашнього завдання.

18:00-19:00. Вільний час, відпочинок.

19:00-19:30. Вечеря.

19:30-20:00. Вільний час, робота по дому.

20:00-21:30. Вечірня прогулянка.

21:30-22:00. Підготовка до сну.

22:00. Сон.

Правильно організований ваш день швидко приносить позитивні зміни в настрій, самопочуття і успішність, що позитивно позначиться на вашому розвитку!

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час літніх канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на літніх канікулах.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.

1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком літніх канікул.

2.1.1. Перед початком чітко визначити терміни початку та закінчення канікул.

2.1.2. У разі продовження канікул слід телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу для визначення нового терміну канікул.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул.

2.2.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

· рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
· за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
· переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
· у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
· виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
· чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
· на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки транспортного засобу;
· у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
· категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, або невстановлених місцями;
· по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягай 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
· водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
· для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо)· слід обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;
· учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
· перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;
· учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Підчас канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

· заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);
· користуватися газовою плитою вдома можна тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикання і під наглядом дорослих;
· заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), хлопушки, дугові прожектори; влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції, виготовлені з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
· у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі, чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
· не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, слід негайно повідомити дорослих;
· не скупчуватися біля проходів у громадських установах, біля входів та виходів, у приміщеннях вестибюлю;
· під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;
· у разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід
· негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Ви службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, залишити номер свого телефону;
· при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена, й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону – 101; назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши номер свого телефону.

2.2.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

· під час канікул заборонено перебувати біля водойм без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей. Відпочиваючи у прибережній зоні, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді: не запливати за огороджу вальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; на залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; не використовувати
· рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна; не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів; не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду); не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця; не стрибати у воду в незнайомих місцях; не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів; не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонене купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку. Під час купання не слід робити зайвих рухів, не пірнати, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не брати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор. Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягтися. Категорично заборонено заходити у воду, якщо ви погано почуваєтеся;
· категорично заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;
· категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
· уникати вживання в їжу грибів;
· категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
· пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
· не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – дані проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;
· не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;
· бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
· не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;
· не підходити До відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;
· не спускатися у підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
· не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;
· застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, навчальних уроках.

2.2.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі з чужими людьми, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

· не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
· не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони
· запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;
· перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років – до 21 год, до 18-ти років – до 22 год. У темну пору сезону – до настання темряви;
· діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони у сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері незнайомцям не відчиняйте;
· бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;
· не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважнішими, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
· під час перебування на дискотеці, треба завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після заходу; слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями і словами.
· У разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
· не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначення строком до 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру с направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
· батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;
· всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» – 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила запобігання захворювань на грип, інфекційні й кишкові захворювання, педикульоз тощо:

· при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, і викликати лікаря;
· хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
· приміщення постійно провітрювати;
· у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;
· хворому слід дотримуватися постільного режиму;
· вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;
· постійно мити руки з милом перед їжею;
· не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;
· для запобігання захворювання на педикульоз, регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране у зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати свого одягу іншим;
· не вживати самостійно медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;
· якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Слід зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, потрібно зателефонувати до служб екстреної допомоги за телефонами:

101– пожежна охорона;

102 – міліція;

103 – швидка медична допомога;

104– газова служба;

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. У разі можливості слід залишити територію аварійної небезпек

22 травня відзначається як день – «літнього» Миколи

Вперше це свято було встановлено папою Урбаном ІІ в ХІ столітті. До українського церковного календаря день Миколая у травні увів митрополит Єфрем при кінці ХІ століття, тож в Україні цей день святкувався. Які особливості цього свята, звичаї й традиції, що нині побутують цього дня в українців – наша розмова з викладачем культурології Малинського лісоколеджу Інною Музикою.

Чому саме 22 травня? У цей день мощі Святого Миколая перенесли з Лікії до міста Бар, в Італії. В італійському місті Микола Чудотворець є таким же шанованим святим, як в Україні.

У нас ще свято кличуть також: «Весняний Микола», «Літній Микола», «Теплий Микола», «Ярий Микола». Вважається, що в цей день ніколи не буває холодно, як взимку на Миколи ніколи не буває тепло.

Для тих, хто працює в полі — це важлива дата, бо починається сезон. Виводили вперше в поле пасти коней саме 22 травня. Також, традиційно, на Миколи Чудотворця починали сіяти гречку та стригти овець.

Для українців Миколи Чудотворець завжди був найбільш шанованим та відомим святим. Його вважають захисником для дітей, особливо сиріт.

Також, надзвичайно шанують святого моряки, адже також Миколу Чудотворця часто називають захисником моряків та рибалок, усіх, хто знаходиться у відкритих водах. Під час негоди, шторму чи інших негараздів — моряки моляться саме Святому Миколаю.

— А що не можна робити на Миколая Чудотворця?

— Раніше люди більш дотримувались заборон, бо були більш набожними. Нині ж, вважається, що не можна стригтися на Миколая Чудотворця. Також у цей день було забороно брати до рук ножиці. А ще на Миколая не можна відмовляти нікому, хто попросить вас про допомогу, інакше за відмову допомогти нужденним 7 років родина терпітиме злидні і лиха. До дня Святого Миколая не можна тримати борг, інакше не буде фінансового успіху весь рік. Краще роздати борги до свята.

— А які ж прикмети існували в день Миколи Чудотворця?

— Їх також є багато, але найголовнішими з-поміж них є:

Якщо на Миколу йде дощ, буде гарний урожай.
Ранкова роса на Миколая вважається цілющою, нею намагаються вмитися для краси і здоров’я, походити по траві босоніж.
З давніх-давен вважається, що Святий Миколай протегує закоханим, тому молодята і ті, хто збирався грати весілля, просили захисту і допомоги у святого.
У свято літнього Миколи всі намагалися одягнутися в новий святковий одяг, щоб вшанувати Миколи Угодника. Вони знали, що цей святий більше всіх наближений до Господа і може виконувати прохання людей.
На цей релігійне свято можна працювати: по дому, по господарству, в саду і на городі. Тому господині в цей день намагалися навести і порядок в будинку, бо святий не любить безладу.

Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.

Цьогоріч цьому прекрасному святу – вже 15 років.

Історія Дня вишиванкиДень вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ініціатором стала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.

Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.

Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.

Як святкують День вишиванки

Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.

Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.

Цікаві факти про українську вишиванку

Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.

Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.

Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.

Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.

Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.

Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.

18 травня уся Україна відзначає День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

У цей день 1944 року розпочалася депортація кримських татар з рідних місць, яка тривала до початку червня.За даними радянських органів влади, з Криму було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами – 228 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. Людям на збори давалося від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд і побутовий інвентар. Майно конфісковувала влада. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Про трагічні обставини здійснення депортації свідчить Тензіле Ібраімова, що опинилася в м. Чирчик Ташкентської області: «Нас виселили з Фрайдорфського району, із с. Аджіатмак 18 травня 1944 р. Виселення відбувалося дуже жорстоко. В три години ранку, коли діти ще спали, увійшли солдати, щоб ми протягом п’яти хвилин зібралися й вийшли з дому. Нам не дозволили брати з собою ні речей, ні продуктів. З нами так грубо поводилися, що ми думали, що нас на розстріл ведуть. Вигнавши з села, нас протримали голодними цілу добу. Голодували, але з дому нічого не дозволили брати. Стояв суцільний плач голодних дітей. Чоловік воював на фронті. Я була з трьома дітьми.

Нарешті нас завантажили на автомашини й повезли в Євпаторію. А звідти завантажили в товарні вагони, битком набиті, як худобу. Везли нас 24 доби в Самаркандську область, на станцію Зерабулак, звідти вивезли в Хатирчинський район, в колгосп «Правда». Нас змушували ремонтувати приватні кибитки. Ми працювали, голодували. Багато від голоду з ніг падали. З нашого села вивезли 30 родин, з яких вижили неповних 5 родин. І в цих родинах залишились 1–2 особи, решта загинула від голоду й хвороб.

Моя племінниця Шейхіслямова Менубе з 8-10 дітьми була вислана з нами, а чоловік її був з перших днів війни в Радянській Армії й там загинув. А родина загиблого воїна загинула в засланні в Узбекистані голодною смертю, лише одна дівчинка на ім’я Пера залишилась живою, але від жаху й голоду, яких зазнала, стала калікою.

Наші чоловіки були на фронті, й нікому було ховати померлих, і часто трупи лежали кілька діб разом із живими».

Це був один із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищені культурні та історичні пам'ятки, змінено історичні назви сіл і містечок.

Згадуючи трагічні події 1944 року, низько схиляємо голови перед усіма загиблими та насильно переселеними народами Криму. Щиро віримо, що всі страждання, тяжкі випробування кримськотатарського народу мають завершитися, адже є надія, що Україна відстоїть свою територіальну цілісність.

8-9 травня у День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ми вшановуємо пам'ять кожного, хто боровся за свободу, а також усіх жертв, полеглих під час війни.

Друга світова війна – найбільша катастрофа ХХ століття, страшна сторінка у світовій історії. Участь у війні взяли 80 % людства, бойові дії велися у 2/3 існуючих на той момент держав, тому це нищівне лихо торкнулося майже кожної родини.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. Українцям випала героїчна та водночас трагічна роль. Під час Другої світової війни тоталітарними режимами на території України було вчинено численні злочини проти людства та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні та українському народові було завдано величезних втрат. Ціною визволення стали мільйони життів українців та представників інших національностей, що проживали на землях сучасної України.

Перемога над нацизмом – це результат спільних зусиль десятків держав та сотень народів.

Гіркі уроки історії доводять, що домінування права сили над силою права призводять до страшних наслідків.

Ми відзначаємо пам’ятні дні з метою гідного вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції, утвердження спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників України, консолідації суспільства навколо ідеї захисту нашої Вітчизни, збереження її свободи та соборності.

Українці не на словах знають ціну війни, саме тому ми плекаємо мир. Наша пам’ять та готовність до боротьби за свою землю є запорукою того, щоб подібні катастрофи не повторювалися ніколи.

Пам’ятаємо, перемагаємо.

26 квітня – День пам’яті Чорнобильської трагедії

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним «саркофагом», збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

До 33-х роковин Чорнобильської трагедії у нашій країні відбудуться урочисті та пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми, тематичні виставки тощо.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом.

26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

22 квітня - Всесвітній День Землі

Свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.

Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.

Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху.

Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.

12 квітня 1961 року весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери космічних польотів. У цей день космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток».

До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорив космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики і сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснювали посадки на Місяць і Венеру, почалося активне вивчення Сонячної системи. Перший політ людини був найважчою і найнебезпечнішою, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.

На честь цієї історичної події 12 квітня під всьому світі відзначають як Всесвітній день авіації і космонавтики. Вітаємо вас!

.11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation).

Вона встановлена в пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.

Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство

Власне, ув’язнення противників і неугодних режиму осіб у таборах — не новинка. Згадаймо, що словосполучення концентраційний табір походить від іспанського campos de concentración. Саме так позначали іспанці місця ув’язнення супротивника й інтернування мирного населення у 1895 році під час війни за незалежність Куби.

Термін став сумновідомим під час англо-бурської війни 1899-1902 років: саме англійці створили низку таборів для цивільного бурського населення, де від голоду і хвороб умирали сотні людей.

Втім, і англійці не були першопрохідцями — перші концтабори стали використовувати під час Громадянської війни у США. Спочатку в таборах збирали військовополонених для подальшого обміну, але з часом ця практика припинилася. Умови утримання в таборах були жахливими. Так, в одному з найбільш горезвісних — Андерсонвіллі — в період з 1864-го по 1865 рік перебували понад 50 тисяч осіб, з яких 13 тисяч померли або були вбиті.

Широке поширення отримала система таборів для військовополонених під час Першої світової. За різними даними, в ці роки в полон потрапили близько 8 млн людей з усіх країн-учасниць конфлікту.

Справедливості заради слід зазначити, що умови утримання в полоні були відносно стерпними, в усякому разі смертність не перевищувала, за різними даними, 10–12 %.

Істотну роль у цьому зіграло те, що всі країни дотримувалися Гаазьких мирних конвенцій, ухвалених на конференціях у Гаазі у 1899 та 1907 роках, про закони та звичаї війни, включені в комплекс норм міжнародного гуманітарного права.

Зокрема, завдяки цим конвенціям, вижили сотні українців, які служили в арміях, що воювали між собою — в австро-угорській і російській. Вони здебільшого потрапляли в полон у боях на південній ділянці фронту: в Галичині, Карпатах, на Поділлі.

Так, одним з перших концтаборів ХХ століття був створений владою Австро-Угорщини концтабір Талергоф.

Усього через Талергоф з 4 вересня 1914-го до 10 травня 1917-го пройшло не менше ніж 20 тисяч галичан і буковинців. Тільки в перші півтора року загинуло близько 3 тисяч ув’язнених. Усього ж, за деякими оцінками, під час Першої світової війни знищено не менше ніж 60 тисяч русинів.

Під час Громадянської війни в Росії кількість полонених теж вимірювали тисячами, до того ж концтабори організували під час «червоного терору», оформленому у відповідній Постанові РНК РРФСР від 05.09.1918 р.

«…Необхідно убезпечити Радянську Республіку від класових ворогів через ізолювання їх у концентраційних таборах».

Одним з найвідоміших став Соловецький табір особливого призначення, або СЛОН.

Пізніше ці табори об’єднали й розширили в рамках Головного управління таборів НКВС СРСР (ГУЛАГ), який проіснував з 1930 до 1960 року. За різними оцінками, через табори в СРСР пройшли до 20 млн осіб, з них 1,7 млн — загинули.

У табори потрапляли як за політичними звинуваченнями за ст. 58 КК РРФСР, так і за кримінальними статтями.

Після приходу до влади нацистів на чолі з Гітлером боротьба з інакомисленням одразу набула вкрай жорстоких форм. Першим концтабором (нім. Konzentrationslager або KZ) став Дахау поблизу Мюнхена, відкритий 20 березня 1933 року, він функціонував аж до звільнення його американцями 29 квітня 1945 року.

Уведення надзвичайного стану (лютий 1933-го) супроводжувалося масовими арештами комуністів, яких нацисти звинуватили в підпалі Рейхстагу. У березні 1933-го ухвалено закон про надання нацистському уряду надзвичайних повноважень, на підставі яких проведені арешти керівників «старих» політичних партій (соціал-демократичної та інших), профспілкових діячів, а також євреїв — письменників, журналістів і юристів. У 1933 році кількість заарештованих в рейху — 26 789. Штурмовими загонами SA та SS і поліцією створено близько 50 таборів масового ув’язнення, зокрема Дахау, Оранієнбург, Естервеген і Заксенбург.

У число в’язнів концтаборів потрапляли особи, які слухали іноземні радіопередачі, «розповсюджувачі чуток», релігійні сектанти та гомосексуалісти. У квітні 1934-го ці табори перейшли повністю під контроль SS, судова влада втратила будь-яку можливість втручатися у справи гестапо. У лютому 1936 року рейхсфюрер SS Генріх Гіммлер наділив гестапо правом проводити арешти та розслідувати всі види антидержавної діяльності в рейху. Малі концтабори ліквідували, а ув’язнених перевели у більші табори — Дахау, Заксенхаузен і Бухенвальд.

У квітні 1938 року кримінальних злочинців, підданих «превентивному затриманню», перевели з в’язниць у концтабори, які, крім первісної функції, стали виконувати роль «виховних таборів».

Чисельність політичних в’язнів (марксистів, противників нацизму та євреїв) збільшилася після анексії Німеччиною Австрії та Судетської області (1938). Табори переповнилися, особливо через арешт після «Кришталевої ночі» близько 35 тисяч євреїв. Загальна кількість в’язнів збільшилася з 24 тисяч до 60 тисяч. Напередодні Другої світової війни загальна чисельність в’язнів концтаборів сягала 25 тисяч. З 1939-го концентраційні табори підпорядковані головному імперському управлінню безпеки (Reichsicherheitshauptamt, RSHA) — РСХА.

З початком Другої світової війни та захопленнями нових територій, а особливо після нападу Німеччини на СРСР, зростає й мережа концтаборів. Часом це були просто обгороджені шматки поля без будь-яких укриттів або споруд. У цих нелюдських умовах, без їжі, води, медичної допомоги, тримали тисячі військовополонених, захоплених Вермахтом у літню кампанію 1941 року. Вони, власне, були приречені на болісну смерть.

Необхідно врахувати, що нацисти, всупереч нормам Женевської конвенції «Про поводження з військовополоненими», підписаної 27 липня 1929 року, відразу провели чітке розмежування між полоненими з країн Західної та Східної Європи.

Якщо на Заході діяли переважно трудові концтабори, де працю ув’язнених використовували німецькі промисловці, то в Східній Європі, зокрема на території Польщі, розташовувалися переважно табори смерті (нім. Vernichtungslager — табори знищення), призначені для масового знищення різних груп населення. Тобто конвеєрні фабрики вбивства.

Убивство людей у таборах смерті поставили на потік. Були табори, призначені для масових убивств євреїв і циган: Хелмно, Треблінка, Белжець, Собібор, Майданек та Освенцим. Два останніх були також «звичайними» концтаборами на території окупованої Польщі. У Німеччині такими таборами смерті були Бухенвальд, Дахау і Равенсбрюк (перший жіночий концентраційний табір). Для вбивств німці застосовували спочатку розстріли, пізніше — газові камери. Трупи спалювали у крематоріях.

7 квітня — Благовіщення,

одне із найбільших весняних свят

Благовіщення Пресвятої Богородиці щорічно відзначається 7 квітня. У 2021 році ця дата випадає на середу.

Благовіщення – одне з найважливіших свят у православ’ї та католицизмі. Цього дня християни згадують про те, як архангел Гавриїл приніс Діві Марії благу звістку про майбутнє народження в неї Ісуса Христа.

Історія Благовіщення

Як сказано в Біблії, Діва Марія народилася в сім’ї святих Анни та Іоакима і була вихована в храмі Єрусалиму, куди її у віці трьох років за Божою волею віддали батьки. У 14 років їй належало вийти заміж за Йосипа – теслю з Назарета. Одного разу Марії явився сам Архангел Гавриїл, який приніс їй благу вість про те, що вона народить Ісуса Христа – Сина Божого і Спасителя. “Радуйся, Благодатна! – сказав він. – Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами”. Марія смиренно прийняла Божу волю: “Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм”. Коли вона сказала, що не знає чоловіка, ангел повідав: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього осінить Тебе”. Для християн Благовіщення символізує втілення Господа в світі людей, зазначають у ПЦУ. Свято відзначається приблизно з 4 століття. До 8 століття воно стало одним з найважливіших торжеств для православної церкви. У цей же період його стали відзначати і католики.

Традиції Благовіщення

У православ’ї Благовіщення - одне з найважливіших свят. У храмах відправляється всенічне бдіння, яке починається з Великого повечір’я. Священнослужителі читають літургію святого Іоанна Златоуста.

У 2021 році Благовіщення не випадає на Страсний тиждень, тому обмеження Великого посту послабляються. Так, до вживання дозволено рибу. Віряни печуть удома прісні хлібці – проскури, які потім освячують на службі в храмі. Кожному члену сім’ї покладається їсти просфору натщесерце. Вважається, що на Благовіщення в оселі мають бути чистота і порядок – згідно з повір’ям, це обіцяє щастя. Прибирання намагалися зробити за два-три дні до свята. Напередодні працювати по дому і на землі небажано, день варто провести в молитвах. Щоб очистити житло від злих сил, наші пращури палили свічки в хатах.

Прикмети на Благовіщення

· Як Благовіщення проведеш, так і будеш жити весь рік.

· Яке Благовіщення – такий і Світлий тиждень буде.

· Ясна погода – до багатого врожаю і погожого літа.

· Дощ – до вдалої риболовлі та достатку грибів восени.

· Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.

· Який цей день - такий і кінець місяця.

· Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.

· Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.

· Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.

· Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

· Благовіщення без ластівок - холодна весна.

· Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.

· На Благовіщення гарна погода - гарний врожай.

· Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.

· Якщо на Благовіщення летить сніг - літо неврожайне.

Якщо загадати бажання в Благовіщення, воно обов’язково збудеться.

Що не можна робити на Благовіщення

Виконувати будь-яку роботу. “Птах гнізда не в’є, дівчина коси не плете”, – мовить прислів’я. Давати в борг і віддавати щось із дому – згідно з повір’ям, це може призвести до втрат у майбутньому. Грішити: сваритися, лаятися, злитися, ображати близьких. Їсти м’ясо, яйця, молоко – 7 квітня триває Великий піст. Заборона знімається тільки з вживання риби.

1 квітня – Міжнародний день сміху!

Достовірно не відомо, як і в якій країні з'явився День сміху (День дурня). Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів. Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше свято, іменоване сьогодні також Днем дурня, відзначали в Англії. Інші вважають, що батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика.

Не виключено, що спочатку це свято відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов'язково супроводжувалося веселощами, жартами і першими розіграшами. Це свято божевілля зберегло свої традиції і до сьогоднішнього дня. Хоча первісний зміст жартів — задобрити вищі сили — вже втрачений.

Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов'язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня.

У сучасній варіації свята воно супроводжується незмінними розіграшами, жартами і комедійними виступами. Так що будьте насторожі, запасіться почуттям гумору, набором свіженьких жартів і забавних віршиків, на розіграші не ображайтеся, а відповідайте ними ж. Загалом веселіться!

26 БЕРЕЗНЯ - ДЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Цього дня Україна святкує День Національної гвардії України. Колишній День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України призначено відзначати згідно з Указом Президента України від 18 березня 2015 року.

До 2000 року свято відзначалося щорічно 4 листопада у день прийняття Верховною Радою України 1991 року Закону України «Про Національну гвардію України». Тож, як самостійна силова структура Нацгвардія існувала з 1991 по 2000 роки, а як військове формування з правоохоронними функціями на базі Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України із залученням нових військових кадрів на добровольчій основі — з 13 березня 2014 року.

Сучасна Національна гвардія України - підрозділ, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України та має правоохороні функції, була створена 12-го березня 2014-го року Законом України «Про Національну гвардію України». До її складу увійшли внутрішні війська України, добровольці і патріоти, що стали на захист народу і державності України в один з найважчих моментів у новітній історії країни, посягань на її цілісність і суверенітет.

Після того, як Росія проявила агресію і розпочала анексію Криму, у березні 2014 року було прийнято рішення відродити Національну гвардію України. Вже з квітня цього року особовий склад НГУ у взаємодії зі Збройними силами України брав участь у Антитерористичній операції на сході і півдні нашої держави.

16 червня 2014 МВС України видало наказ, який упорядкував формування добровольчих підрозділів Нацгвардії. До складу Національної гвардії увійшли:

батальйон оперативного призначення резервістів ім. генерала Кульчицького Національної гвардії України, сформований з представників самооборони Майдану;

батальйон спеціального призначення резервістів "Донбас", сформований на основі 1-ї роти добровольчого батальйону територіальної оборони "Донбас" Донецької області;

підрозділ спеціального призначення "Азов".

Від початку бойових дій на Донбасі понад 200 нацгвардійців загинуло, ще близько 800 було поранено. За цей час близько 5 тис. військовослужбовців відомства було нагороджено за мужність і героїзм, з них близько 100 посмертно нагороджені державними нагородами.

На сьогоднішній військове керівництво формуванням здійснює командувач Національної гвардії України, який призначається, та звільняється президентом України за поданням міністра внутрішніх справ. Наразі цю посаду займає генерал-лейтенант Микола Балан. Загальна чисельність Нацгвардії не перевищує 60 тисяч військовослужбовців, у тому числі не менше 52 тис. військовослужбовців.

В цей День ми вітаємо гвардійців і їх родини! Бажаємо їм гідно служити народові України, бути вірними присязі, високого професіоналізму, здоров’я та стійкості!

Про Шевченка написано дуже багато, але є цікаві епізоди

із його життя, про які ми ще дуже мало знаємо.

Факт 1

Основна освіта майбутнього основоположника української літератури – лише два роки у церковній школі у місцевого дяка. Багатьма своїми знаннями майбутній поет завдячує красуні Софії Григорівні Енгельгардт. Саме вона навчила Тараса польської і французької мови. Однак перші уроки мови Шевченко отримав все ж від лакеїв, і в Петербурзі нерідко насміхались з уже вільного митця: “Пан Шевченко бардзо добже мови по-польску, але в его мове завше ест цос хлопского”.

Факт 2

Тарас Григорович Шевченко був людиною середнього зросту. Зберігся «Формулярний список про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, у якому зазначено зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.

Факт 3

Навесні 1838 року російський поет Василь Жуковський та художник Карл Брюллов вирішили викупити талановитого юнака із кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгарт, але запросив неймовірну на той час суму – 2500 рублів. Аби знайти потрібні гроші, Брюллов намалював вихователя спадкоємця престолу Жуковського, і друзі продали портрет з аукціону, участь у якому взяла й імператорська родина. Розіграш відбувся 22 квітня 1838 року, а вже 25 квітня Тарас отримав відпускну.

Факт 4

Традиційно на портретах у підручниках Шевченко постає перед дітьми людиною похилого віку із суворим обличчям у високій шапці та кожусі. Насправді ж після звільнення колишній кріпак став модним портретистом у Петербурзі, мав добрий прибуток, а тому і вдягався досить модно. Так, у своєму щоденнику Тарас із задоволенням описував придбання ним за 100 рублів плаща-макінтоша.

Факт 5

Головний доробок Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його творчості. Проте мало хто знає, що у Шевченковій спадщині є і прозові твори, такі, як драма «Назар Стодоля», і навіть повісті російською мовою. Щоправда, літературознавці погоджуються в думках, що написанні російською мовою на засланні повісті поступаються за мистецькою якістю віршованим творам. Можливо, тому вони так і не були надруковані за життя Кобзаря.

Факт 6

В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорусскій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах. Буквар містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри, таблицю множення, переспіви Псалмів Давидових та п’ять щоденних молитов. Однак згодом Буквар був заборонений і вилучений з метою нерозповсюдження недільними школами. І це, не зважаючи на те, що «ничего в себе противного законам не заключает», як говорилось у доносі.

Факт 7

До наших часів в оригіналах і частково в гравюрах на дереві і металі дійшло 835 картин Шевченка. Їх виконано олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта. Проте лише незначна частина художніх творів має авторські підписи, а дати створення – ще менша.

Факт 8

Існує дві могили Тараса Шевченка. Перша знаходиться у Петербурзі на Смоленському кладовищі, друга – на Чернечій горі поблизу міста Канів. Справа в тому, що, відчуваючи наближення смерті, Кобзар просив поховати його на Батьківщині. І через 58 днів за клопотанням Михайла Лазаревського Тараса було перепоховано в Каневі.

Факт 9

На початку 70-х років минулого століття вдалося вперше зблизька сфотографувати Меркурій. Космічна станція «Марінер-10» зафіксувала близько 300 кратерів, один з яких було названо на честь Тараса Шевченка. Його діаметр – 137 км. А у грудні 1976 року Кобзарем було названо астероїд головного поясу 2427.

Факт 10

Найбільший портрет Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30 занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43 метра

Любі дівчатка, вітаю з святом!

8 березня — Міжнародний жіночий день (International women's Day) — всесвітній день жінок, в який також відзначаються досягнення жінок у політичній, економічній і соціальній сферах, святкується минуле, сьогодення і майбутнє жінок планети.

Історія свята 8 березня

Витоки Міжнародного жіночого дня слід шукати в давньоримській культурі, коли вільні жінки і дівчата вирушали за благословенням до Богині Вести, вони одягали свої найкращі вбрання і найдорожчі прикраси, щоб продемонструвати прихильність богів. А чоловіки і батьки обдаровували їх невеликими подарунками в честь цього свята.

Але справжня історія жіночого дня почалася 8 березня 1857 року, коли працівниці Нью-Йоркських фабрик вийшли на демонстрацію за жіночі права: рівну оплату чоловіків і зниження робочого дня з 16 годин до 10 годин. Крім того, активістки спробували привернути увагу громадськості до питань жіночої освіти, можливості голосувати і умов праці. Саме тоді почалася боротьба жінок за свої права.

Після цих демонстрацій в університет вперше взяли дівчину, а у світі почали з'являтися жіночі профспілки.

28 лютого 1908 року знову почалися страйки нью-йоркських робітниць, які зібрали на вулицях більше 15 000 незадоволених жінок. А в 1909 американські соціалісти прийняли рішення відзначати міжнародний жіночий день в останню неділю лютого.

У 1910 році Клара Цеткін ініціювала появу Міжнародного жіночого дня, коли жінки з усього світу можуть збиратися на мітинги і демонстрації, щоб привернути увагу громадськості до соціальних проблем і утискань, з якими вони стикаються щодня.

Лише в 1914 році Міжнародний жіночий день почали святкувати 8 березня, а в 1975 році ООН проголосив цей день Днем боротьби за жіночі права.

Хто придумав 8 Березня

Версія соціалісток. У далекому 1910 році американські соціалістки зустрілися з Розою Люксембург і Кларою Цеткін. Сталося це на Другій міжнародній конференції в Копенгагені. Там вони і вирішили, що будуть відзначати подібне свято. Правда, тоді воно називалося Міжнародний день солідарності жінок у боротьбі за економічне, соціальне і політичне рівноправ'я з чоловіками.

Але дату для свята обрали не відразу, вперше в європейських країнах Міжнародний жіночий день відзначили 19 березня 1911 року.

Читайте такожЗ наступаючим 8 Березня - найкращі привітання у віршах, прзі та картинках

Ще одна версія походження свята: причиною його виникнення стали марші текстильниць США, які неодноразово виходили на вулиці Нью-Йорка, вимагаючи більшої зарплати і кращих умов праці для жінок.

За цією теорією, в 1910 році 8 Березня стало святом в Америці. Правда, чому було обрано саме 8 числа першого місяця весни - не пояснюється.

Ще одна цікава історія про те, чому саме 8 березня обрали датою жіночого свята: Клара Цеткін і Роза Люксембург вирішили, що цифра 8 найбільш нагадує жіночі форми. Тому й прийняли рішення призначити свято на 8 число.

Традиції на 8 березня

Цей день заведено відзначати в сімейному колі, з друзями або рідними. Не обійдеться свято без традиційних кольорів для представників прекрасної статі. Чоловіки намагаються приділити увагу кожній важливій жінці в його житті: мамі, сестрі, бабусі, коханій. В цей день звідусіль звучать компліменти і тости.

Цього року Масляна святкується з 8 до 14 березня

Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка. Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.

Свято Масниця не має сталої дати відзначання. Вона змінюється, залежно від початку Великого посту. Так, Масниця розпочинається за тиждень до нього й святкується впродовж усього тижня.

Оскільки Великий піст цього року у православних християн стартує 15 березня, то перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.

Масниця – давнє східнослов'янське свято, яке знаменує собою кінець зими і швидкий прихід весни. Від самого початку її святкування було пов'язано, за однією версією, з прославлянням бога сонця Ярила. Свято й дотепер зберігає в собі багато язичницьких обрядів і древніх традицій.

Це – чи не єдине нехристиянське свято, яке вписане до православного календаря. Хоча спочатку церква була проти таких гулянь і намагалася заборонити відзначання чужого для православ'я свята. Але викорінити стародавні традиції не вийшло, вдалося лише скоротити святкування до одного тижня, щоб Масниці не припадала на Великий піст.

Історія та традиції святкування Масниці

У православному календарі Масниця називається Сирною седмицею, а весь тиждень прийнято присвячувати підготовці до Великого посту. Так, у цей період уже не можна їсти м'ясо, але ще дозволяються молочні продукти та страви із них.

Масниця – одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят. Воно має свій особливий, неповторний колорит і супроводжується народними гуляннями, катанням на санчатах, спалюванням опудала зими, що минає, та зустріччю весни.

На свято прийнято робити опудало Масниці. Це велика лялька з соломи, яку вдягають у жіночий одяг, як стародавнє і священне божество. За традицією, наприкінці масничного тижня його спалювали як уособлення зими, прагнучи таким чином розбудити весняну природу й розтопити лід.

Масничний тиждень у давнину ще називали Бабським або Колодієм. Упродовж нього чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки.

Що потрібно робити на Масницю

На останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. Хлопцям, які не зіграли весілля до Великого посту, як осуду чіпляли до поясу або до руки немаленьку колодку, яку можна було зняти лише за могорич або викуп. У такий спосіб молодим чоловікам нагадували про створення сім'ї. А, вже після закінчення посту, колодка мінялася у нареченої на писанки.

Головна страва Масниці – млинці. Вони вважаються символом сонця, тому саме млинці є одним із основних атрибутів свята. Впродовж масничного тижня кожна господиня намагається хоча б раз спекти млинці і пригостити ними своїх рідних і друзів.

Млинці випікають із пшеничного, кукурудзяного, житнього або вівсяного борошна. Присмачують їх найчастіше маслом, сметаною, медом, фруктами, сиром, ікрою. Перший млинець прийнято віддати бідній людині, щоб вона згадала всіх покійних родичів.

Прикмети та повір’я на Масницю

У народі вважається, що святкувати Масляну потрібно багато і весело.

Чим більше на Масницю спечуть млинців, тим багатшим буде дім. Якщо ж господиня спече мало млинців, то не буде врожаю.

Якщо млинці виходять дуже тонкими, товстими або безформними – до проблем і невдач.

Якщо млинець пристав до сковорідки, то в найближчий рік дівчині заміжжя не бачити.

Перший спечений дівчиною млинець рівний і золотий – до щасливого й швидкого заміжжя.

Якщо на Масляну прийшли несподівані гості, то вони принесуть у дім щастя та удачу.

Мороз на Масляну – до теплого літа і гарного врожаю.

Якщо перед Масляною вдарили морози – літо буде холодним і дощовим.

Дорогі діти, заради своєї безпеки в інтернеті, ви ніколи не повинні:

-повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище,

домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону,

- номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

-розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або

у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото

електронною або звичайною поштою;

-повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки.

-Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не слідвіддавати!;

-казати, що вдома знаходитесь вдома одні;

-казати, що свмі знаходиться перед комп’ютером.

-обговорювати теми, які вам неприємні або яких ви соромитесь;

-показувати віртуальному другу перед Веб-камерою

своє тіло або якісь його частини, робити те, що вам не подобається.

-відповідати на питання, які стосуються особистого життя

або вашого тіла. пам’ятайте: ваше тіло належить тільки вам

і ніхто не має права розмовляти про нього з вами!;

-розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину,

особливо, видавати їхні таємниці;

-відправляти поштою або передавати через когось свої

особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

при реєстрації у Чаті ніколи не слід заповнювати поля,

де вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону,

домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще слід вигадати

для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для безпеки .

Взагалі, для реєстрації у Чаті, в соцмережах та на інших подібних

сайтах слід створити для себе окрему електронну поштову скриньку;

коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути

схожим на прізвище. Також він не повинен стосуватися зовнішнього

вигляду особи;

у соцмережах та подібних сайтах слід обмежити доступ

до власної сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку

своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Наявність декількох характеристик ,які говорять про те,

що ви проводите необмежений час за ноутбуком:

— біль у зап’ястях

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну

Крім спілкування в соцмережах є багато цікавих занять:організуйте спільний похід на природу, заведіть домашнього улюбленця, який потребує постійного догляду, чи запросіть найкращих друзів для домашньої вечірки.

Займайтеся спортом, переглядайте пізнавальні телепередачі, читайте цікаву літературу.

Спілкуйтеся з своїми батьками, діліться з ними своїми досягненнями, планами, переживаннями. Ваші батьки- найкращі друзі, які вас зрозуміють, порадять, заспокоять.

18.02.2021

Пам'яті Героїв Небесної сотні

Масові акції прихильників євроінтеграції в Києві та інших регіонах України почалися 21 листопада 2013 р. після оголошення урядом М. Азарова рішення про призупинення підготовки Угоди про асоціацію з ЄС, яку планувалося оформити на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі 28–29 листопада 2013 р.

Національно-патріотичні протестні акції посилилися після того, як о 4.30 30 листопада 2013 р. спецназ міністерства внутрішніх справ "Беркут" здійснив силовий розгін учасників Євромайдану в центрі Києва. Свавілля правоохоронних органів викликало хвилю всенародного обурення. 1 грудня 2013 року на вулиці Києва вийшли сотні тисяч громадян з вимогою об'єктивного розслідування та покарання винних. Багатолюдний мітинг закінчився захопленням ряду адмінбудівель, зокрема – приміщення Київської міської державної адміністрації та Будинку профспілок. Об'єднана опозиція ("Всеукраїнське об'єднання “Свобода”, партія "Удар" та всеукраїнське об'єднання "Батьківщина") провела Народне віче на майдані Незалежності, створила Штаб національного спротиву та оголосила про початок загальнонаціонального страйку з вимогою відставки Кабміну та проведення позачергових виборів президента й уряду. 8 грудня 2013 р. на заздалегідь анонсований "марш мільйонів" на майдані Незалежності в Києві за різними оцінками вийшло від кількадесят до кількасот тисяч людей, незадоволених правлячим режимом В. Януковича.

Ключовою вимогою цього масштабного мітингу була зміна влади і "перезавантаження країни". Водночас, опозиція закликала мітингувальників "розширити Майдан" і пікетувати весь урядовий квартал. Колони людей вирушили до Адміністрації Президента, Кабміну, Верховної Ради, МВС, Генпрокуратури і розбили там намети. Однак уже наступного дня підрозділи внутрішніх військ МВС України знищили блокпости та барикади "Євромайдану" в урядовому кварталі та відтіснили протестувальників до майдану Незалежності.

Після невдалого штурму силовиками барикад мітингувальників у центрі Києва в ніч на 11 грудня 2013 р. та неефективних спроб проведення у столиці масштабного мітингу на противагу Євромайдану режим В. Януковича домігся 16 січня 2014 р. у стінах Верховної Ради України ухвалення (з порушенням установленої процедури голосування) 10 законів, спрямованих на звуження конституційних прав і свобод громадян. Прийняття "законів про диктатуру" призвело до запеклого силового протистояння мітингувальників з міліцією та внутрішніми військами. 19 січня 2014 р. радикально налаштована група з "Правого сектора " зробила спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу з боку вулиці Грушевського. Таким чином мирна акція переросла в жорстоке протиборство учасників "Євромайдану" з силовиками. Під час протистоянь поблизу стадіону "Динамо" на вулиці Грушевського 22 січня 2014 р. з'явилися перші жертви. З вогнепальної зброї були вбиті учасники "Євромайдану" вірменин за походженням Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.

Поступово протести вийшли за межі Києва та охопили всю територію України. Наприкінці січня 2014 р. відбулося захоплення обласних та місцевих адміністрацій у західних та центральних областях України. Мітинги на підтримку "Євромайдану" проходили майже в усіх куточках України. Найбільш драматичним етапом "Революції гідності" стали події у Києві 18–20 лютого 2014 р., під час яких загинуло близько сотні протестувальників (так звана "Небесна сотня") і кілька сотень було травмовано.

На тлі глибокої політичної кризи Президент В. Янукович вступив у прямі перемовини з опозицією, результатом яких стало підписання угоди щодо врегулювання кризи в Україні, яка передбачала відновлення дії Конституції України в редакції 2004 р.; формування нового коаліційного уряду; проведення до вересня 2014 р. конституційної реформи, а до грудня 2014 р. – позачергових президентських виборів.

Рішення Верховної Ради України про відновлення легітимного конституційного ладу (в редакції від 8 грудня 2004 р.) увечері 21 лютого 2014 р. активно обговорювали на Майдані. Один із сотників "Самооборони Майдану" Володимир Парасюк у своїй промові висунув ультиматум (підтриманий Майданом): В. Янукович має добровільно скласти президентські повноваження до 10 години 22 лютого 2014 р. У ніч з 21 на 22 лютого В. Янукович утік з Києва.

22 лютого 2014 р. Верховна Рада України 328-ма голосами народних депутатів ухвалила постанову про усунення В. Януковича з посади Президента України, аргументуючи таке рішення самоусуненням В. Януковича від виконання своїх обов'язків, та призначила позачергові вибори Президента України на 25 травня 2014 р.

15.02.2021 "Чужа війна"

25 грудня 1979 року так званий «обмежений контингент радянських військ» висадився в Афганістані на летовищах Кабула, Баграма і Кандагара.

Приводом для вторгнення стало бажання тогочасного керівництва Кремля змінити очільника Афганістану – Аміна. Це поглибило протистояння всередині країни, яке переросло в громадянську війну, що триває досі.

У вересні 1979 тогочасний прем’єр-міністр Демократичної республіки Афганістан Таракі відвідав із офіційним візитом СРСР й за усталеною у ті часі між «комуністичними лідерами» звичкою – розцілувався із генеральним секретарем Компартії Радянського Союзу Леонідом Брежнєвим.

Але при поверненні до Кабула, Таракі був заарештований і убитий ще більш «лівим» своїм однопартійцем – Аміном.

Амін жорстоко розправлявся з усіма, хто не хотів визнавати його владу. Проти нього у різних провінціях почалися виступи. Амін звернувся до СРСР із закликом допомогти йому «утримати лад в країні».

У грудні 1979 тогочасний керівник КДБ СРСР Юрій Андропов надіслав Брежнєву листа, в якому запропонував ввести радянські війська в Афганістан, а от самого Аміна не підтримати, а навпаки – замінити на лояльнішого Бабрака Кармаля.

25 грудня 1979 року, коли християни в усьому світі відзначали Різдво, розпочалося вторгнення СРСР в Афганістан, яке Кремль назвав «введенням обмеженого контингенту радянських військ у ДРА на підтримку дружнього афганського народу».

Спецпідрозділи ГРУ і КДБ взяли штурмом палац Аміна. Бій тривав добу. В результаті Амін був убитий. Загинуло також двоє його дітей. Нападники втратили керівника операції – полковника Бояринова, 5 офіцерів спецназу КДБ, 6 військових і 9 десантників, а з іншого боку, за деякими даними, загинуло кілька сотень вірних Аміну афганських вояків.

Це ще більше розхитало ситуацію в країні і військове угруповання СРСР виявилося втягнутим у громадянську війну.

Між армією уряду ДРА, який очолив ставленик СРСР Кармаль, і озброєною опозицією – моджахедами («душмани») розгорілася боротьба за контроль над Афганістаном.

Підтримку моджахедам надавали військові фахівці США і низка європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби. Радянський контингент воював на стороні сил Кармаля.

Втрати «Афганської війни»

Участь громадян Радянського Союзу у війні в Афганістані замовчувалася комуністичною владою. Про це відкрито ніде не говорили, але приховати загибель солдатів строкової служби у далекій країні було неможливо. На похорони молодих хлопців, яких привозили на батьківщину у запаяних цинкових трунах, приходило багато людей.

Ті, хто повернувся після «служби в Афганістані» додому, хоч і підписували документи «про нерозголошення», однак з часом почали розповідати де вони були і що там довелося пережити. У народі їх назвали «афганцями», а радянська влада – «воїнами-інтернаціоналістами».

Офіційно кажуть про 14 427 загиблих військовослужбовців за час «афганської війни СРСР» – від 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року.

Незалежні ж дослідники називають у десятки разів більші цифри поранених і убитих.

За етнічним походженням, із «обмеженого контингенту радянських військ» в Афганістані найбільше загинуло росіян, українців та узбеків.

Виведення радянських військ з Афганістану почалося 15 травня 1988 року

відповідно до укладених в квітні 1988 року Женевських угод про політичне врегулювання становища навколо ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в дев'ятимісячний термін, тобто до 15 лютого наступного року.

За повідомленнями, в перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року.

Операція з виведення військ постійно піддавалася атакам з боку моджахедів. За інформацією газети «Вашингтон пост», всього в цей період було вбито 523 радянських солдата.

15 лютого 1989 року генерал-лейтенант Борис Громов, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який переступив по Мосту Дружби кордон двох країн. Насправді на території Афганістану залишалися як радянські військовослужбовці, що потрапили в полон до афганських моджахедів, так і підрозділи прикордонників, що прикривали виведення військ та повернулися на територію СРСР лише в другій половині дня 15 лютого. Прикордонні війська КДБ СРСР виконували завдання з охорони радянсько-афганського кордону окремими підрозділами на території Афганістану до квітня 1989 року

Багато «афганців» померли через деякий час від ускладнень після поранень і контузій, багато страждало від ПТСР та депресій.

15.02.2021

15 лютого християни відзначають свято Стрітення Господнього, яке належить до дванадцяти найважливіших свят у церковному календарі. Свято присвячене принесенню немовляти Ісуса в Єрусалимський храм. За переказами, після Різдва Христового святе сімейство проживало в Віфлеємі. А на 40-го дня Йосиф і Марія вирушили в Єрусалим, щоб виконати припис закону.

За Старим Заповітом жінці, що народила хлопчика, протягом 40 днів заборонялося входити в храм. А після закінчення цього терміну сім'я повинна була принести Господу вдячну і очисну жертву – однорічне ягня і голуба.

Діву Марію та Йосифа в храмі зустрів 360-літній старець Симеон Богоприємець, який отримав знак, що не помре до тих пір, поки не узріє Спасителя, обіцяного пророцтвом Ісаї. Взявши в руки немовля, Симеон заявив, що це Син Божий і нарік його Месією.

Свято знаменує собою сполучну ланку між Старим і Новим завітами. А заодно - зустріч людства з Христом.

Свято Стрітення відзначають православні, католики і лютерани.

В цей день в храмі проводиться святкове богослужіння, яке включає освячення церковних свічок. Наші предки вірили, що стрітенські свічки допомагають захистити будинок від пожеж і блискавок.

В будинку запалювали стрітенську свічку, коли за вікном вирувала негода.

Також запалювати Стрітенську свічку дозволяється:

Коли в світі відбуваються страшні природні катастрофи;

Коли поруч почалася пожежа;

Коли породілля під час пологів не може звільнитися від тягаря;

Коли людина відходить в інший світ.

На Стрітення освячують воду. Вважається, що вона має цілющі властивості. Стрітенською водою вмиваються, п'ють, якщо відчувають біль, також нею можна натерти хворе місце.

Рятує стрітенська вода і від «пристріту».

Стрітенською водою поять домашніх тварин і худобу, щоб вони не хворіли.

Молодь на Стрітення традиційно влаштовувала гуляння.

На Стрітення Господнє зустрічається зима і весна

Прикмети на Стрітення Господнє

У народі кажуть, що на Стрітення Господнє зустрічається зима і весна. Зима відправляється туди, де була весна, а весна – туди, де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою.

Хто перемагає в суперечці, то ще залишиться на цих землях господарювати. За повір'ям, якщо до вечора потеплішає, то виграло літо і скоро прийде тепло. Якщо ввечері похолодає, то зима на деякий час затримається.

Тиха погода в цей день віщує хороший врожай поля і роїння бджіл.

На Стрітення тепло і сонячно – чекайте теплу весну.

Якщо на Стрітення падає сніг – весна буде пізньою і холодною.

На Стрітення капає вода з даху – зима ще довго протримається.

Під стріхами бурульки – до хорошого урожаю кукурудзи.

Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.

Якщо на деревах лежить іній – вродять добре гречка і картопля.

14.02.2021 День святого Валентина

День Святого Валентина: історія свята

Вважається, що традиції святкування Дня всіх закоханих - близько 16 століть. Названо свято на честь християнського священика - Валентина. Згідно з переказами, у часи правління в Римській імперії Клавдія ІІ він таємно вінчав пари, попри заборону. Римський імператор вважав, що сім'я і шлюб заважають будівництву і зміцненню сильної імперії. Через це він своїм указом заборонив солдатам одружуватися.

Сам Валентин з римського міста Терні. Крім вінчань, він часто мирив пари, які перебували у сварках. Після того, як інформація про це просочилася до Клавдія, імператор засудив Валентина до страти. Вже після його смерті було виявлено прощального листа, в якому Валентин виклав розповідь про своє кохання до дівчини.

Через роки після страти Валентина було канонізовано католиками як мученика, який постраждав за віру. З 496 року 14 лютого стало Днем Святого Валентина після указу Папи Римського Геласіуса І.

Широке поширення в США це свято отримало у XVIII столітті, а в країнах Західної Європи - у XIII. Попри те, що в собі воно одночасно поєднує традиції язичництва та християнства, свято має велику популярність, насамперед - серед молоді.

Символи Дня всіх закоханих

Традиційним атрибутом Дня Святого Валентина багато років залишаються листівки у вигляді сердець - так звані "валентинки". Вони можуть бути будь-якого розміру, кольору, стилю і дизайну. Поряд з ними також особливу популярність (в тому числі, як подарунки) набувають плюшеві ведмедики - у вигляді іграшок, статуеток, зображення на листівках. Нерідко можна зустріти зображення Купідона - хлопчика з луком і стрілами.

Головний колір Дня Святого Валентина - червоний або рожевий. Саме в таких відтінках намагаються дарувати подарунки, зокрема - представницям жіночої половини людства.

Традиції 14 лютого

Оскільки День Святого Валентина - це насамперед свято любові, найактивніше його відзначають пари. Важливим атрибутом 14 лютого є подарунки. Крім валентинок і традиційних матеріальних презентів, для багатьох пар в цей день важливо продемонструвати особливу любов і повагу. Зважаючи на те, що 14 лютого не є офіційним святом, найчастіше воно випадає на робочий день (в 2020 році це п'ятниця). Тому традицією багатьох є святкова вечеря на двох у кафе, ресторані або домашній атмосфері.

Багато молодих пар обирають 14 лютого днем для початку сімейного життя. Хтось робить на нього пропозицію руки та серця своїй половинці, а хтось реєструє у святковий день шлюб. Багато хто вірить, що давши старт своїй сім'ї саме на День всіх закоханих, можна прожити життя у гармонії та щасті.

Прикмети на День Святого Валентина

правилом цього свята є необхідність провести його в хорошому настрої і з вірою в любов. Якщо ваші думки і бажання щирі, тоді можна вірити у виконання наступних прикмет. Так, часто самотні дівчата вранці 14 лютого виходили на подвір'я і дивилися на небо: якщо на ньому багато птахів, значить у них в році буде чимало залицяльників. Хтось вірить у прикмету: якщо запитати ім'я у першого чоловіка, якого зустрінеш на вулиці, так зватимуть майбутнього чоловіка. Щодо ще одного незвичайного повір'я - якщо зустріти 14 лютого на виході з будинку жінку з коляскою - висока ймовірність швидкої появи власної дитини.Деякі люди переконані, що в День всіх закоханих не можна спізнюватися - це спричинить сварки і розлучення. Хтось по-особливому боїться спіткнутися - можливо, це спричинить нерозуміння у стосунках.

29.01.2021 На грані двох тисячоліть чорніє хрест у чистім полі...

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.
“ На порох стерти, перебити! ” –
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти!
М. Луків

Бій під Крутами – це героїчна і водночас трагічна сторінка нашої історії, а 29 січня увійшло в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу воєнну перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Бій тривав кілька годин.У результаті вдесятеро чисельніше російське військо, зустрівши неочікуваний опір, зазнало значних втрат і зупинилося на кілька днів на цьому рубежі. Відчайдушно і героїчно захищали свою землю юні українські патріоти. Усі стояли до останнього подиху.

Тоді загинув цілий студентський курінь, триста юнаків – цвіт української молоді.

Славних хлопців - добровольців загинуло триста,

Бо така вже їхня доля – коротка, терниста.
Ой ви, Крути, ой ви, Крути, біль мого народу,
Віддали життя герої за нашу свободу.
М. Бакай

Сьогодні, як ніколи актуальна тема подвигу крутянців, який навчає, що свобода і доля України залежать від готовності кожного українського громадянина поважати і захищати інтереси своєї країни

27.01.2021 Трагедія Бабиного яру

пам'ять на тлі історії

Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айнзанцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, радянські військовополонені, українські націоналісти, пацієнти київської психіатричної лікарні, в’язні Сирецького табору та загалом усі ті, кого гітлерівці вважали своїми ворогами. Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.

22.01.2021

Дистанційний захід:

22 січня- День Соборності України

Свято День соборності України щороку відзначається в одну й ту ж саму дату – 22 січня. Саме цього дня у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

В Україні День соборності відзначають з 1999 року. Однак у 2011 році воно було скасоване й натомість встановлено День соборності і свободи України. А вже у 2014 році президентським указом свято було відновлено як День соборності України.

Цього дня також прийнято згадувати іншу знакову подію, яка відбулась рівно роком раніше – 22 січня 1918 року. Йдеться про прийняття IV Універсалу Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

Історія свята

22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу.

"Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка", – йшлося у зачитаному в центрі столиці універсалі.

Після цього відбувся молебень та урочистий парад українських військ. А наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Тоді це місто було столицею Карпатської України – чехословацької автономії. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулася тридцятитисячна маніфестація населення, яке з’їхалося до столиці Карпатської України з усіх куточків краю на згадку про події 20-річної давнини.

Значення та традиції святкування Дня соборності

День соборності України – свято, яке символізує єдність українських земель. Це одне із найважливіших свят нашої країни, адже цього дня відзначається і День соборності, і перше проголошення незалежності України.

Головною традицією у День соборності є утворення "живого ланцюга" єднання. Вперше така масова акція відбулася 22 січня 1990 року – у 71-ту річницю Акта злуки. Тоді понад мільйон людей, узявшись за руки, утворили безперервний ланцюг від Києва до Львова. Акція стала яскравим проявом єдності, прагнення українського народу до свободи.

Відтоді в Україні "живі ланцюги" створювалися неодноразово, символізуючи єдність українського народу. З 2000-х років у Києві щорічно влаштовують "живий ланцюг" уздовж мосту Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами столиці. Такі ж акції проходять і в різних містах України, а всі охочі долучаються до дійства, беручи із собою державні синьо-жовті прапори та стаючи частинкою ланцюга.

20.01.2021

Кримчани сьогодні відзначають День Автономної Республіки Крим
Враховуючи волю кримчан, 12 лютого 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила закон про закріплення повноважень республіки на державному рівні. У статті 1 закону було сказано: «Відновити Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку у межах території Кримської області у складі Української РСР». Після розпаду СРСР Крим залишився частиною України.

Анексія Криму Росією

Росія окупувала український Крим, ввівши на територію півострова військових і організувавши в березні 2014 року псевдореферендум про його самовизначення. Самопроголошена кримська влада заявила, що 96,77% жителів півострова висловилися за приєднання Криму до РФ.
18 березня 2014 року в Кремлі був підписаний так званий «договір» про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.
Країни Заходу не визнали анексію Криму і ввели санкції проти Росії.
Верховна Рада офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року.

Дорогі діти, вітаю вас с святом Водохреща!

Бажаю міцного здоров'я, чистих помислів,

Божого благословення !

18.01.2021

Година спілкування: Богоявлення, або Водохреще-завершальне релігійне свято зимового циклу

Які традиції існують на свято Водохреща?

НАПЕРЕДОДНІ СВЯТА.

В давнину напередодні свята Водохреща парубки йшли до річки, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою і фарбували буряковим квасом у червоний колір. Біля хреста з льоду будувався престол. Також виготовляли та встановлювали арку з ялинових чи соснових гілок — «царські ворота». Воду, зібрану опівночі перед Водохрещем, вважали вже цілющою – її зберігали за образами на випадок тяжкої хвороби чи поранення.

В Україні на Водохрещу існували традиції, які на зараз трохи позабуті:

- після освячення води священиком одні молоді чоловіки стріляли з рушниць холостими патронами («Розстрілювання Коляди»), а інші – випускали голубів;

- молоді дівчата у деяких місцевостях Поділля та Гуцульщині несли на Водохрещу до ополонки «трійцю» - три свічки з пучками калини,васильків, сповиті намистом, барвистими стрічками, квітчатою хусткою. Під час Богослужіння «трійця» запалювалася від свічок, які горіли на престолі. А перед тим, як іти додому, «трійцю» гасили, занурюючи свічки в ополонку;

- після освячення води люди набирали йорданської води у відра та напоювали коней, весь інший народ набирав води собі у принесений посуд;

- вдома господар вмочував букетик сухих васильків у свячену воду і окроплював все в хаті та на подвір’ї. Лише після цього можна було сідати за стіл, випивати води натщесерце і пригощатися їжею.

В теперішній час після освячення води на Водохрещу люди набирають воду та купаються у ополонці, тричі занурюючись.

Купання в ополонці на Йордан: як і в чому?

Купання в ополонці на свято Хрещення Господнього (Йордан, Водохрещу) не є споконвічною народною українською традицією, кажуть історики та етнографи. Вважається, що обряд купання був запозичений пізніше від фіно-угорських народів і перші згадки про нього датуються 12 століттям.

До того ж священики неодноразово наголошують, що купання на Хрещення в ополонці має сенс лише для глибоко віруючої людини,яка готова піти за Христом, завжди приймаючи хрещення і християнську віру.

Етнологи пишуть, як відбувалося це дійство в Україні раніше, і яке і на сьогодення не втрачає актуальності:

- у воду на Йордан треба заходити спокійно, із молитвою і проханням очиститись;

- слід тричі зануритися з головою і вийти на берег. Занурювання з головою не є обов’язковим, то ж кожен має робити так, як йому комфортно.

Ще є одне питання, яке турбує українців: в чому (в якому одязі) слід купатися на Водохрещу? Судячи з фактів істориків, то до ополонки жінки мали заходити в сорочках і спідній білизні. Чоловіки теж мають заходити в білизні. Вважається, що в велике церковне свято Йордану (Крещення) не варто оголюватись. В деяких районах до свята Водохрещі віряни спеціально шили довгі сорочки, у яких і вчинялося занурення в ополонку.

Й на сьогодні можна повернути цю гарну традицію – підкреслювати повагу до себе та інших, вдягаючи для занурення чи після нього вишиту сорочку чи пряму вишиту сукню

Купання на Йордан в давнину не були масовими, жінки від них могли утримуватись. Тож, якщо ви ще не готові зробити цей крок, але бажаєте зануритися у вир традицій українського народу, можна згадати інші обряди, пов’язані з омиванням водою і купанням на Водохрещу:

- після освячення води матері могли вмити дітям очі — «щоб добре бачили», вуха — «аби чули тільки гарні слова» та лоба — «щоби мудрою була голова». А вже вдома могли омити або обтерти усе тіло освяченою водою – «щоб здоровим було, як вода»;

- після домашнього обіду до річки йшли дівчата вмиватися у «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця», а на Гуцульщині хлопці супроводжували своїх дівчат - «щоб сі умила та красна була».

Також на службу в церкву та до річки можна піти у гарному одязі наших предків: виишиваних сорочках під теплим одягом, дівчата – у яскравих хустках,вінках
В день Хрещення, 19 січня, освячену воду беруть та зберігають протягом року. Її рекомендується пити зранку натщесерце, попередньо прочитавши молитву з проханням Господа зцілити душу і тіло.

Позитивне та поважне ставлення українців до своїх найбільш значущих свят, яким є і Водохреща, показує відношення народу до неперехідних цінностей, до традицій та сенсу життя.

18.01.2021

Бесіда з БЖД: Комп'ютер і до сліпоти може привести

Комп’ютер міцно увійшов в наше життя. Навіть для маленьких дітей він став невід’ємною складовою їхнього життя.

Проблема зору – найпоширеніша. Стовідсотково можна твердити, що комп’ютер негативно впливає на зір.

М’язи, які управляють очима й фокусують їх на певному предметі, просто втомлюються від надмірного навантаження. Якщо діти весь вільний час проводять за клавіатурою, то це може призвести до того, що потрібно буде робити корекцію зору в ранньому віці.

Слід зазначити, більшість цих проблем можна легко уникнути, якщо застосовувати запобіжні заходи:

- обмежити кількість часу, який проводиться дітьми за комп’ютером( діти 9 -11 років – годину – півтори, старше 12 років – не більше 2 годин);

- між комп’ютерними заняттями робити перерви ( ідеальна пауза – це фізична активність і прогулянки на свіжому повітрі);

- робити гімнастику для очей.

Велике значення має – правильно організований свій робочий простір:

- розташувати екран монітора вище рівня очей;

- ізолювати монітор від прямих сонячних промінів;

- під час роботи не направляти на монітор світло лампи;

- відстань від очей до монітора має бути не менше 70 сантиметрів;

Величезну користь для зору може принести регулярне виконання нескладного комплексу вправ для очей. Принцип подібної гімнастики полягає в тренуванні очних м'язів. Спеціальні вправи сприяють зволоженню, мікроцеркуляціі та швидкої адаптації очей до будь-яких змін зовнішніх умов. Гімнастику для очей робити нескладно. Спробуйте – і ви незабаром помітите, що стали менше втомлюватися і краще бачити, в тому числі і в сутінках.

Зажмурте очі якомога сильніше, а потім широко відкрийте їх. Коли пройде кілька секунд, зробіть те ж саме ще раз.

На витягнутої руці тримати олівець і закріпіть погляд на його кінці, потім проведіть плавно олівець до кінчика носа і знову на витягнуту руку. Не відриваючись, слідкуйте за кінцем олівця.

Спробуйте робити рух очима, як би малюючи «вісімку» у повітрі. При цьому намагайтеся охопити поглядом як можна більший простір. І що важливо, голова повинна бути зафіксована в одному положенні

Щоб досягти максимального ефекту, розслаблення ваших очей, в комплексі з вправами, варто застосувати масажний комплекс. Різні погладжування, натискання, вібрація закритих очей впливає позитивно на відновлення кровообігу в очній зоні. Тому не нехтуйте масажними вправами, коли справа стосується відпочинку для ваших очей.

Закрийте очі і кінчиками пальцем робіть обертові рухи навколо очей.

Частиною долоні від основи великого пальця до м'якої подушечки близько самого зап'ястя помасажуйте повіки.

Рухи повинні бути ні в якому разі не жорсткими та швидкими.

Причинами погіршення зору у сучасних людей найчастіше є довготривала робота за комп'ютером, тривалі перегляди телепередач, читання книг при поганому освітленні. Спершу нечіткість зору викликає у людини лише легке незручність. Але через деякий час цей фактор починає серйозно заважати його звичного життя

Як тільки ви помітили, що ваш зір починає падати, негайно приймайте всі можливі заходи для його відновлення.Читання підручників в школі, а потім тривале виконання домашнього завдання призводять до того, що зоровий апарат знаходиться в напрузі по 12-15 годин на добу.Необхідно пам'ятати, що не можна читати, писати, малювати і виконувати іншу напружену зорову роботу при недостатньому освітленні; не можна читати нерозбірливо надрукований текст; очам час від часу потрібно давати відпочинок, переводячи погляд з тексту на віддалені предмети, а також прикриваючи очі долонями, щоб на хвилину-другу припинилося вплив світла.

16.01

Втомився бетон

В Україні сьогодні, 16 січня, відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Вони захищали Донецький аеропорт з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. Протягом 242 днів з неймовірною стійкістю, відвагою та незламністю українські військовослужбовці, добровольці, медики та волонтери тримали оборону ДАПу.

«Кіборгами» нескорених українців назвав сам ворог. Мовляв, тільки роботи здатні вистояти в таких нелюдських умовах.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК). Багатьох із них відзначили державними нагородами, деяких із них – посмертно.

З 18 по 21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників – «кіборгів».

21 січня 2015 року прийняли рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

За офіційними даними, захищаючи донецький аеропорт, загинули понад 200 українських військових.

Після зруйнування старого і нового терміналів аеропорту (оборона яких тривала 242 дні) українська армія та добровольці утримують оборону інших будівель летовища, а також контролюють навколишні села.

Вічна пам’ять всім, хто віддав своє життя за Україну!

Дорогі діти, щиро вітаю вас з Днем святого Василя та старим Новим роком !

Бажаю вам постійної удачі. Нехай ваша душа летить на крилах натхнення до мрії, нехай неодмінно посміхнеться вам фортуна, нехай до ваших старань та зусиль обов’язково додасться значуща частка везіння і фарт

Година спілкування: 13.01

Тема:"Українські традиції.Свято Маланки – Щедрий Вечір, і Василя – старий Новий рік. Прикмети старого Нового року"

Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем.

14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь». Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: – Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: – Не бачимо Вас, батьку! – То дай, Боже, щоб і на той рік не бачили! Цей ритуал символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут в родині.

На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії - римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.

«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одягали чудернацький одяг, перевертали кожухи, розмальовували обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень - щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін.

Сьогодні ця барвиста маланчина галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, в кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоу - бізнесу, кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки,
Та не ламайте – цілі давайте!
Наша Маланка господиня,
На ополонці ложки мила.
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!

Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично - ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення:

А учора із вечора
Пасла Маланка та й два качура.
Та й пасучи, загубила,
Шукаючи, заблудила… і т. д.

І ніби простенька, невибаглива мелодія «Ой, Чирчику - Васильчику», яку співає молодь під кожною хатою, символізує обряд відганяння темних сил і побажання господарю доброго урожаю на наступний рік. Маланкування і підготовка до нього – дуже складний і серйозний процес, брати участь в якому може удостоїтися не кожний – обирають артистичних, кмітливих, тих, хто вміє гарно співати, грати, віншувати. Заздалегідь готуються маски, відповідний одяг, розігруються ролі обраних персонажів, в які належить перевтілитися дійовим особам. А вже по обіді після нічного гуляння Маланка з своїм почетом йшла очищатися у річках, озерах, водоймах.

Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині – у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.

Щедрий Вечір з багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів (ладнання господи, обійстя, величання печі, купання хліба і т. д.) змінює Новий рік - Василь.Уранці самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі – під стелю, льон – по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!». І тут вже розмаїття щедрівницьких гуртів – дитячих, дівочих, мішаних, – з посіванням, віншуванням, народною, виставою, численними магічними діями, – з такою безліччю, що їх певно ще ніхто не перелічив і не перелічить. Бо лише в Україні співають побажання кожному окремо: пану - господарю, господині, дівчині, парубкові, батькам, їхнім дітям, порівнюючи їх з сонцем, місяцем, зорями.

Прикмети:

Прикмети стосувалися і святкової трапези. На Старий Новий рік не готували птицю або рибу – щоб щастя не відлетіло або не спливло, а от страви зі свинини, конини або яловичини – обіцяли поліпшення матеріального становища. Навіть кутю варили в особливу нічний час, з приказками та заговорами. Викидати її не можна було ні в якому разі. Потрібно або з’їсти, або віддати птахам або тваринам.

У селах ворожили і на півні: ставили перед ним зерно, воду, дзеркало і глину. Якщо птах пішов їсти зерно – чоловік багатим буде, до дзеркала – гульвіса, до глини – бідний, до води – п’яниця.

З 13 на 14 січня тривав період зимових ворожінь, причому в цей день результат був найбільш достовірний. Дівчата ворожили на суджених, заміжні – на долю. Наприклад, брали дзеркальце і йшли на перехрестя. Примовляли, дивлячись в відображення: «Суджений, прийди, по дорозі, та по снігу». Або під подушку клали 4-х королів, щоб уві сні побачити яким буде наречений.

Бесіда з БЖД 13.01

Тема: Профілактика переохолодження. Надання першої допомоги при обмороженні

Обмороження. Переохолодження (холодове ураження, гіпотермія).

Переохолодження – патологічний стан, розвивається при тривалій дії холоду на весь організм, в результаті чого виникає порушення кровообігу. Загальне переохолодження організму може виникати як при температурах нижче, так і вище нуля.

Ознаки:

– шкірні покриви бліді або синюшні, холодні;

– чутливість (тактильна та больова) відсутня або різко знижена;

– при розтиранні та зігріванні – виникає сильний біль у пальцях стоп та рук;

– в’ялість;

– брадикардія (зменшення частоти пульсу);

– гіпотензія (зниження артеріального тиску).

Перша медична допомога:

– перенести в тепле місце, змінити одяг, загорнути в ковдру, дати гарячий чай;

– зігрівання ураженої ділянки кінцівки,

– розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом (не розтирати снігом);

– утеплювання;

– відновити прохідність дихальних шляхів при непритомності:

а) запрокинути голову потерпілого;

б) висунути вперед і утримувати нижню щелепу;

в) видалити слиз, кров і сторонні тіла з рота і глотки пальцем;

– положення потерпілого на боці.

Транспортування:

негайно евакуювати до медичної роти (військового госпіталю) на ношах за умови збереження або відновлення серцевої діяльності. Продовжити заходи, викладені вище.

Дорогі діти, вітаю вас з Різдвом Христовим!

Хай Різдво з тим завітає,

Чого серце забажає.

Хай несе у кожну хату

Щастя, радості багато,

Хай смачна кутя Вам вдасться,

Хай в сім’ї панує щастя.

Щоб весела коляда

В хату радість принесла.

Христос рождається!

Різдво є одним з головних християнських свят, яке вирізняють унікальні звичаї і традиції, а також власні символи

Значення цього свята настільки велике, що навіть хід нової історії і літочислення ведеться від Різдва Христового.

Історія

Історики стверджують, що християни запозичили Різдво з язичеських культів.

Нам відомо, що послідовники стародавніх релігій відзначали народження богів. Ці свята припадали на дні зимового сонцестояння - кінець грудня або початок січня.

Християнська церква поступово витіснила давні свята. Втім, церковна традиція зберегла чимало того, що було притаманне саме язичництву.

Так, у християн залишився стародавній звичай поминання предків, хоча і з дещо переосмисленою символікою.

Водночас обрядовість зазнала змін - від магічних ритуалів люди перейшли до молитов, у яких зазвичай просили про добрий урожай наступного року.

Святий вечір

В Україні традиції святкування Різдва Христового передавалися від покоління до покоління. Наші прадіди чекали цього свята весь рік і ретельно до нього готувалися.

Різдву передує сорокаденний піст, який починається 28 листопада і закінчується 7 січня. Цей піст традиційно називають Пилипівкою, оскільки останній день перед постом припадає на день пам'яті святого апостола Пилипа.

6 січня з появою першої зірки українці сідають за щедрий, але пісний стіл. Святий вечір прийнято проводити у колі всієї родини.

Святкова вечеря традиційно складається із 12 страв, які символізують 12 апостолів. Головною різдвяною стравою є кутя - пшенична або ячмінна каша з родзинками, маком, медом і горіхами.

Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку і благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

Після куті вже можна переходити до інших страв - риби, грибів, борщу, вареників, тушкованої капусти, картоплі, узвару тощо. У різних регіонах України набір страв є різним та все ж зберігається їхня кількість.

Окремо варто зупинитися на оформленні столу. У старовину стіл вистилали соломою, а долівки дому сіном - це було символом ясел, на які поклали новонародженого Ісуса. Традиційно на стіл також насипають трохи зерна і покривають скатертиною, під яку по кутках столу кладуть зубчики часнику - він оберігає родину від хвороб і злих сил.

У Святвечір до хати приносять дідух - житній, пшеничний або вівсяний сніп. Він символізує урожай, добробут, дух предків і є оберегом роду. Традиція ставити на Святу вечерю дідух також тягнеться з часів язичництва.

Під час святкової вечері за столом не можна сперечатися, лаятися і лихословити.

Різдво

Вранці 7 січня українці вітаються фразою "Христос народився!", а у відповідь чують "Славімо його!". У цей день люди зазвичай відвідують церкву, а також ходять в гості до родичів і друзів.

У перший день Різдва закінчується піст, тож українці сідають за вже по-справжньому святковий стіл.

Колядування

Раніше колядки були язичницькими піснями, які Християнська церква забороняла. Але згодом колядування стало важливою традицією Різдва.

Колядники починають ходити по будинках із Святого вечора. Часто вони носять із собою на палиці велику зірку - вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа.

Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров'я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима.

Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Вертеп

Характерним різдвяним звичаєм в Україні залишається вертеп. Це може бути як пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, так і живий вертеп з акторами.

Сюжети різдвяних вертепів зазвичай однакові: цар Ірод дізнається від волхвів про народження Ісуса, який є претендентом на його престол.

Щоб позбутися суперника, Ірод наказує воїну побити всіх віфлеємських дітей віком від 2 років і молодше. Воїн виконує наказ, але стара жінка Рахіль не дає свою дитину на побиття.

Тоді розлючений Ірод наказує вбити її дитину. За цей злочин смерть відрубує Іродові голову, а чорти тягнуть його в пекло.

Ворожіння

Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є ворожіння.

Вважалося, що ворожіння на Різдво найправдивіші, оскільки саме у цей час кордони між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.

До ворожіння вдавалися переважно незаміжні дівчата. Так, вони мили посуд і виносили його на вулицю, постукуючи в миски: звідки одізветься пес, туди піде заміж.

Потім дівчата підходили до вікон сусідів: якщо чули слово "сядь" - не пощастить вийти заміж, а коли "йди" - в цьому році прийдуть свати.

Хлопці, які не хотіли, щоб до їхніх коханих засилали сватів інші парубки, йшли увечері до млина, брали три скіпки зі шлюзів, які перетинали лотоку, загортали їх у ганчірку і таємно втикали в одвірок наречених, приказуючи: "Як сеся застава не пущає воду на лотоки, так би (ім'я дівчини) не пускала сватів, окрім моїх".

Але майбутнє цікавило і старших людей - їх переважно турбувало, як довго залишилося жити. Вони ставали між лампадкою і свічкою і дивилися, чи буде подвійна тінь: якщо тільки одна, то це на швидку смерть.

З різдвяного святвечора починаються два тижні святок, які тривають до Водохреща, 19 січня.

Дорогі діти, вітаю вас з Новим роком!

З Новим роком шлю вітання.

Хай всі збудуться бажання.

Щоби рік приніс завзято

Щастя, радості багато.

Щоб усе завжди вдавалось,

Щоб від успіхів співалось,

Щоби Ви були здорові,

Щоб купалися в любові.

Інстуктування

30.12.2020 Перегляньте відеоінструктаж за посиланням

правила поведінки

Інструкція з техніки безпеки на зимові канікули

Правила безпечної поведінки під час зимових канікул

Поведінка на дорозі

Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає і дорога робиться особливо слизькою, як каток. Тому їх треба посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде й іде, дорога знову робиться слизькою. Машинам треба їхати, їх заносить на поворотах так сильно, що може крутити навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. А це означає, що не можна ковзатися на тротуарі, а тим більш на проїжджій частині дороги. Машину на слизькій дорозі зупинити неможливо. Гальмівний шлях транспортного засобу на слизькій дорозі збільшується у два - три рази. Хоч на колеса одягають зимову гуму з шипами, яка поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. Ви - пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважними на дорозі.

Правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.

• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування

• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.

• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.

• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.

• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.

• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.

• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.

• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

Вибухонебезпечні предмети

• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;

• забороняється використовувати снаряди для розведення вогню;

• не можна збирати, здавати снаряди в металобрухт; • виявивши вибухонебезпечнi предмети, необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.

Правила протипожежної безпеки

• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;

• гра з вогнем - одна з причин пожежi;

• Категорично забороняється зривати петарди та запускати салюти без нагляду батьків!

Правила поведiнки на кризi

• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам невiдома;

• не виходьте на кригу пiд час льодоходу, весняної вiдлиги, снiгу i сильних перепадiв температури повiтря;

• не збирайтесь на кризi великими групами;• не заїжджайте на лижах з крутого берега на неперевiрену кригу.

Правила поведiнки при користуванні електричними приладами

При користуванні електричними приладами не можна:

- залишати без догляду ввімкнені прилади;

- ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути.

При користуванні нагрівальними приладами не можна:

- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

- накривати, адже прилад перегрівається;- використовувати у тривалому режимі.

Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.

Забороняється:

-- користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

-- відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

-- стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

-- сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

-- не вмикайте електрику;

-- не запалюйте сірники;

-- не паліть;

-- провітріть приміщення;

-- перекрийте крани газоподачі;

-- викличте аварійну бригаду за номером 104.

Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху!

Бесіда з БЖД 25.12

Тема: "Правила безпечного поводження з піротехнічними засобами, ялинковими гірляндами, бенгальськими вогниками, та іншими пожежонебезпечними новорічними атрибутами"

Усі неприємності, а часто й нещасні випадки, що стаються через піротехнічні вироби – результат неправильного чи необережного поводження з ними, порушення елементарних правил безпеки чи використання їх не за призначенням. Тому всім, хто використовує піротехнічні вироби, важливо знати правила безпечного поводження з ними

Яке новорічне свято без чудес піротехніки?! Хлопавки, бенгальські вогні, петарди, феєрверки – обов’язкові атрибути Нового року й не тільки. Проте усі ці вогняні «іграшки» мають у собі приховану небезпеку. Щоб ваше свято не перетворилося на лихо, треба правильно вибирати піротехнічний виріб і дотримуватися правил його безпечного використання.

Купуємо

Купувати піротехнічні вироби треба тільки в магазинах, що мають державну ліцензію на продаж піротехніки. Обов’язково зверніть увагу на наявність у виробу сертифіката.

Крім того, кожен виріб має бути забезпечений докладною інструкцією, складеною зрозумілою вам мовою, яка містить відомості про обмеження у використанні виробу за віком (чи можна давати в руки дітям) і правила утилізації.

Переконайтеся, що термін придатності виробів не закінчився. Багато шкідливих хлопавок після довготривалого зберігання стають смертельно небезпечними;

Минайте піротехніку з дефектами. Якщо корпус тріснув, роздувся або видно, що виріб вологий, навіть близько до нього не підходьте. Подивіться, чи немає на виробі сірого чи чорного нальоту. Такий виріб може спалахнути будь-якої миті від тертя.

Зверніть увагу на запальний шнур, якщо він коротший за два сантиметри або обірваний, то після запуску ви не встигнете відбігти на безпечну відстань;

Не купуйте петарди і феєрверки на стихійних ринках, в електричках, у підземних переходах. Пам’ятайте, що дешево не означає якісно, тим паче, коли це стосується вашої безпеки та здоров

Придбана з рук піротехнічна іграшка може розірватися вже в момент підпалу, а як вона діятиме в процесі спалювання порохової суміші – взагалі важко передбачити

Загальні правила безпеки поводження з піротехнічними виробами

– використовуйте піротехнічні вироби лише за призначенням

– не підносити бенгальські вогні близько до очей, одягу, ялинки

– не направляйте хлопавку на присутніх або ялинку

– не носіть піротехнічні іграшки в кишенях

– не розбирати піротехнічні вироби та не піддавати їх механічним впливам

Обираємо місце для феєрверка

Місце для феєрверка слід вибрати завчасно. В ідеальному випадку це має бути великий відкритий майданчик (двір, скверик або галявина), вільний від дерев та будівель. Оглядаючи місце майбутнього вогняного дійства, зверніть увагу на те, чи немає поряд (у радіусі 50 м) пожежонебезпечних об’єктів, автостоянок, лікарень, житлових будинків. Якщо феєрверк влаштовується за містом, поблизу не повинно бути сіна, сухої трави чи листя.

Не запускайте ракет біля будівель, а тим більше в приміщеннях. «Снаряд» калібру 30 мм здатний при влучному потраплянні повністю знищити підприємство середніх розмірів або квартиру

Глядачів розташовуйте на відстані 20–25 метрів від пускового майданчика, обов’язково з навітряного боку, щоб вітер не зносив на них диму та незгорілі рештки піротехнічних засобів.

Ці прості правила допоможуть Вам убезпечити свою оселю від пожежі та зберегти святковий настрій. Гарних свят!

Година спілкування 18.12

Тема:"Миколай прийде - дарунки принесе"

ІСТОРІЯ ЖИТТЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ, ЧУДОТВОРЦЯ МІРЛІКІЙСЬКОГО

У перекладі з грецької ім`я Миколай означає ”той, хто перемагає народ” – на інших мовах – Ніколас, Ніклас, Клаус, Мікулаш, Міклос, Ніхол, т.д.

Святий Миколай народився близько 270 року в місті Патарі, в Лікії, південно – західній області Малої Азії. Після смерті єпископа міста Міри, головного міста Лікії, (зараз м. Демре в Туреччині) він був обраний єпископом цього міста. Батьки святого Миколая належали до одного з найвідоміших та найбагатших лікійських родів. Довгі роки в них не було дітей. Миколай був їхнім єдиним, вимоленим сином. Благочестиві батьки дбайливо виховували свого сина в християнському дусі, а дядько Миколая, який був єпископом патарським, дбав про його освіту.

З юних літ Миколай відзначався глибокою побожністю, піклувався про вбогих та нужденних і, згідно з рішенням своїх благочестивих батьків, вибрав духовний сан.

Близько 300 р. в Мірі вибухла велика епідемія. Миколай, незважаючи на небезпеку, допомагав хворим, утішав їх. Під час цієї епідемії померли його батьки. Миколай успадкував велике багатство, яке роздав бідним і нужденним. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. Не дивно, що з його ім'ям пов'язана традиція, яка сягає XII століття – давати допомогу та стипендії в школах. Пізніше цей звичай перетворився в дарування, особливо дітям, у надвечір’я святого Миколая подарунків.
Згідно з легендою, після смерті єпископа міста Міри, довколишні єпископи та народ радилися про те, кого обрати владикою Міри. Розповідають, що архієпископ мав видіння, щоб на владику треба вибрати і висвятити чоловіка, який перший прийде вранці до церкви на молитву, бо це буде доброчесна людина, яка горить любов`ю до Бога та свого ближнього.

Першим, хто прийшов до церкви на молитву, був Миколай, якому архиєпископ сказав, що він має стати новим єпископом. Миколай вважав, що це – Божа Воля, тому що й сам мав уві сні дивне видіння: Ісус Христос передав йому святе Євангеліє, а Божа Матір – єпископський омофор. Коли він встав рано вранці, щоб піти до церкви і просити у Бога просвітління, як зрозуміти цей сон, його сповістили, що він поставлений єпископом міста Міри.У цьому високому сані святий Миколай не тільки не змінив своєї милосердної поведінки, навпроти, його добчесність ще більше засяяла.

Кожного року 1 вересня святий владика Миколай збирав духовенство на Собор, радився про потреби народу, наказуючи піклуватися про бідних. Сам владика жив дуже скромно, ревно працював над спасінням своєї пастви, з любов`ю допомагав у біді й смутку.

Один патарський чоловік втратив всі свої гроші і хотів пустити своїх дочок на злу дорогу. Щоб допомогти цій родині, святий Миколай потайки підкинув до їхньої хати мішечок золота. Так він робив тричі. Дівчата скористалися цією допомогою, і всі три чесно вийшли заміж. Тому часто на іконах святий Миколай зображений з трьома мішечками золота.

Розповідають, що святий Миколай врятував своєю молитвою рибалок під час бурі на морі. Господь почув молитву Святого, і буря затихла. Тому й сьогодні моряки й рибалки просять у святого Миколая заступництва у Бога, а в багатьох краінах на березі моря побудовані храми на його честь.

Іншим разом святий Миколай воскресив трьох дітей, яких убив і законсервував в бочці готеляр. Тому часто святий Миколай зображений на іконах із дітьми в кошику.

Святий Миколай помер 6 грудня близько 345 - 352 рр. у м. Міра. Тіло його було покладене з великою пошаною в церкві міста Міри, де спочивало до 1087 року. На його честь установлено окреме свято.

Дорогі діти, заради своєї безпеки в інтернеті, ви ніколи не повинні:

-повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище,

домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону,

- номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;

-розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або

у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото

електронною або звичайною поштою;

-повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки.

-Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не слідвіддавати!;

-казати, що вдома знаходитесь вдома одні;

-казати, що свмі знаходиться перед комп’ютером.

-обговорювати теми, які вам неприємні або яких ви соромитесь;

-показувати віртуальному другу перед Веб-камерою

своє тіло або якісь його частини, робити те, що вам не подобається.

-відповідати на питання, які стосуються особистого життя

або вашого тіла. пам’ятайте: ваше тіло належить тільки вам

і ніхто не має права розмовляти про нього з вами!;

-розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину,

особливо, видавати їхні таємниці;

-відправляти поштою або передавати через когось свої

особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

при реєстрації у Чаті ніколи не слід заповнювати поля,

де вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону,

домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще слід вигадати

для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для безпеки .

Взагалі, для реєстрації у Чаті, в соцмережах та на інших подібних

сайтах слід створити для себе окрему електронну поштову скриньку;

коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути

схожим на прізвище. Також він не повинен стосуватися зовнішнього

вигляду особи;

у соцмережах та подібних сайтах слід обмежити доступ

до власної сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку

своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Наявність декількох характеристик ,які говорять про те,

що ви проводите необмежений час за ноутбуком:

— біль у зап’ястях

— сухість в очах

— порушення сну

— головний біль

— біль у спині

— нерегулярне харчування

— порушення сну

Займайтеся спортом, переглядайте пізнавальні телепередачі, читайте цікаву літературу.

14 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва і День захисника України. Ці свята пов'язані між собою.

Історія свята Дня козацтва

День українського козацтва відзначається в Україні з 1999 року згідно з Указом Президента України в день Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня. Це свято прославляє заслуги козацтва в утвердженні української державності та його внесок в історію нашої країни.

Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їх церква була присвячена Богоматері. Це свято козаки дуже поважали, саме в цей день вони обирали старшин. Ікону Покрови вони брали з собою в дорогу на важливі битви.

Період Козаччини - надзвичайно важлива сторінка нашої історії. Українці пишаються культурною спадщиною козаків та їх боротьбою за нашу національну ідею. Тому сьогодні ми вшановуємо їх пам'ять.

За ініціативою ООН, сьогодні у світі відзначається Міжнародний день дівчаток.

День був проголошений на 66-й ГА ООН 19 грудня 2011 року, а відзначати його почали вже в наступному, 2012. Ініціатором прийняття відповідної резолюції ООН була Канада.

Мета цього Дня досить серйозна – привернути увагу світової громадськості до соціальних проблем і нерівності, з якими зіштовхуються дівчатка в усьому світі, пов’язаних безпосередньо з їхньою приналежністю до жіночої статі.

Всесвітній день тварин відзначається щороку 4 жовтня – це привід не тільки згадати про домашніх улюбленців та диких особин, а й замислитися про екологічну ситуацію у всьому світі.

1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день.

Всесві́тній де́нь тури́зму — свято, що відзначається щорічно 27 вересня з метою пропаганди туризму, висвітлення його внеску в економіку світової спільноти, розвитку зв'язків між народами різних країн.

Міжнародний день миру святкується 21 вересня. Свято встановлене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 30 листопада 1981 року. Сенс цієї дати - у зміцненні ідеалів миру серед всіх країн і народів планети.

Історія показує, що кожні 100-150 років у світі трапляється масштабна війна, в яку втягується безліч держав. А конфлікти місцевого масштабу практично ніколи не припиняються: невеликі війни, які забирають життя людей, є завжди.

Щоразу після таких конфліктів людство робить істотний крок назад, тому що доводиться багато відновлювати, а не йти вперед. Ось тому Міжнародний день миру, покликаний донести до людей небезпеку воєн, дуже важливий для сучасної людини.

Свято День фізичної культури і спорту в Україні відзначається в другу суботу вересня. Офіційно засновано в 1994 році. Це свято здорового способу життя і радості, що виникає при використанні корисної фізичної діяльності.

Цього року святкуємо 12 вересня

Дорог діти, ось і настав довгоочікуваний день,

коли ви знову повертаєтесь до школи, до своїх друзів.

Бажаю вам незабутніх миттєвостей шкільного життя,

справжніх відкриттів, пізнання світу!

1.Вхід в школу батьків, бабусь, дідусів з початком

навчального року суворо заборонено.

2.В школу заходять тільки учні, вчителі та персонал школи.

3.При вході в школу або в класі обробляти руки антисептиком.

4.Під час перерв всі учні повинні ходити в масках,

на уроках маски дозволяється знімати.

Зміна масок кожні три години. Тому запасайтеся масками!

Якщо у вас будуть маски багаторазового використання,

то огбов'язково мати герметичний пакетик

(zip - пакет, або папка на кнопці) один для використаної маски,

інший для нової чи запасної. Для запасної одноразової маски

також повинен бути пакетик. Для використаних одноразових

масок в школі розмістять спеціальні урни.

5.Вчителям, персоналу та учням щоранку будуть

проводити температурний скринінг.

6.За умови поганого самопочуття учень повинен

повідомити про свій стан здоров'я класного керівника

або вчителя предметника у якого урок.

7. Перед виходом із

дому проведіть термометрію, оцініть стан

здоров'я ,

ні в якому разі не выдвыдувати школу школу

з температурою, сильним головним болем,

нежиттєм чи кашлем. Тобто будь - які ознаки

ОРВІ і ви залишаєтесь вдома!!!

8.Пам'ятайте про власну персональну відповідальність

9.Навчання буде в одному класі, переходити в

інший кабінет будуть лише на деякі предмети

типу спортзалу та інформатики.

10.Забезпечення питного режиму в школі не

буде, тому кожен обов'язково зі своєю пляшечкою води.

11.Для кожного класу буде визначено свій вхід

до школи і схема руху лише одними сходами,

по всій школі ходити не дозволяється.

12.Для того, щоб поїсти в їдальні для кожного

класу також будуть відведені окремі перерви.

13.Учням, які підвозяться до закладу освіти,

вхід до салону автотранспорту при наявності

засобів індивідуального захисту

(респіратора або захисної маски)

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДІ ДЛЯ ДІТЕЙ... - Мережа дитячих закладів ...

Правила безпечної поведінки на воді та біля води

-діти повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;

-вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;

-не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально відведених місцях;

-не можна запливати за обмежувальні знаки;

-слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або сильна течія;

-якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;

-не купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;

-не треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;

-не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;

-не подавайте без потреби сигналів про допомогу;

-не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;

-купатися рекомендовано вранці i ввечері;

-не слід купатися наодинці;

-не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;

-не стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.

-не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!

Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити. Вітаю з початком літа!
Вітаю з закінченням навчального року!

Вітаємо із закінченням навчального року! - 27 Травня 2016 - ЗЗСО ...

Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул

Навчання під час карантину

                                                           думка учнів

1.Яку форму спілкування з класним керівником ви використовуєте під час карантину? *

Вайбер

Індивідуальні бесіди по телефону

Zoom

Другое:

2.Яка форма спілкування з вчителями-предметниками для вас найбільш оптимальна? *

Zoom

Вайбер

Гугл клас

сайт школи

Другое:

3.Форму спілкування з яким вчителем ви б хотіли змінити і чому? *

Мой ответ

4.При вивченні якого предмету у вас виникають складнощі і чому? *

Мой ответ

5.З якими труднощами ви стикаєтесь при дистанційному навчанні під час карантину? *

дотримання режиму дня

самоорганізація

великий обсяг завдань

відсутність комп'ютерної техніки

Другое:

6.Чи допомагаєте вам батьки під час дистанційного навчання? *

багато допомагають

частково допомагають

роблю все самостійно

Другое:

7.Чи достатньо вам інформації для організації дистанційного навчання вдома? *

отримую інформацію вчасно

всі завдання зрозумілі

якщо виникають питання, можу зв'язатися з вчителем

завдання отримуємо не своєчасно

потребую допомоги класного керівника

потребую допомоги вчителя-предметника

Другое:

24 травня 2020 року, в Україні відзначають День слов'янської писемності і культури

24 травня: яке сьогодні свято - історія і традиції - ЗНАЙ ЮА

24 травня у всіх слов’янських країнах вшановують пам'ять Кирила та Мефодія, а ще Мокія Амфіпольского. У народному календарі ця дата отримала такі назви: Мефодій день, Мокій мокрий.

Як відомо, Кирило і Мефодій – це творці слов’янської писемності. Брати були православними ченцями, і під час перебування у грецькому монастирі створили слов’янську абетку.

Перед тим, як постригтися у ченці, Кирило був Костянтином. На його честь назвали писемність "кирилицею". Йому допомагав старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Історія кирилиці нерозривно пов’язана з православ’ям. На нове письмо брати переклали Біблію та святі книги, а першими словами, написаними слов’янською азбукою, були рядки пасхального Євангелія від Іоанна: "Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог".

За цей подвиг церква долучила братів до лику святих.

23 травня: День Героїв – згадуємо борців за свободу України ...

23 травня – День Героїв в Україні! | Яворівська РДА

Це свято встановлено на честь українських вояків — борців за волю України, насамперед лицарів Київської Русі, козаків, повстанців, українських січових стрільців, вояків армії УНР, УПА та діячів ОУН.

У 1941 році у Кракові відбувся Другий великий збір Організації Українських Націоналістів. Головною метою збору було затвердження ідей українського націоналізму і постанов, що стосуються політичного, військового, економічного та соціального життя на українських землях. Крім цього, Другий великий збір постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв.

Травень обрали не випадково: саме цього місяця пішли з життя лідери й ідеологи українського націоналістичного руху. Зокрема 25 травня у 1926 році в Парижі загинув один із лідерів української революції 1917–1921 років Симон Петлюра. 23 травня 1938 року в Роттердамі вибух бомби обірвав життя організатора українського націоналістичного руху Євгена Коновальця. До 1991 року свято відзначали підпільно. З проголошенням незалежності України стало популярним, хоча і не офіційним державним святом.

Починаючи з 2014 року до списку Героїв внесли імена учасників Революції гідності, захисників України, які ось вже шостий рік поспіль захищають Україну від російського агресора.

Українські герої сучасності різні за віком, політичними й релігійними переконаннями, світоглядом, соціальним статусом і навіть за національностями. Але їх об’єднує одне – любов до рідної землі, прагнення почуватися на ній господарями й ненависть до тих, хто прийшов їх убивати.

22 травня - День святого Миколая

Фотошпалери зелені дерева в лісі, (арт. 21453) - купити в інтернет ...

22 травня – день Миколи Чудотворця (Літнього Миколи): історія і ...

Миколи Чудотворця. Миколи Весняного, Миколи Теплого

«В кожнім році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи (19 грудня) не буває тепла ніколи», — каже народне прислів’я. Сьогоднішнє свято — одне з найпопулярніших у народі. Встановлене з нагоди перенесення в 1087 р. мощів святого Миколи Чудотворця з лікійського міста Мири в Малій Азії до італійського міста Бара.

На цій події був присутній невідомий українець, як припускають, переяславський єпископ Єфрем, який і запровадив у нас відзначення цього дня.

Святий Микола народився у 260 р. в місті Патарах у Малій Азії. Був архієпископом Мира, брав участь у І Вселенському соборі. В сказаннях про його життя говориться, що він міг зціляти сліпих і глухих, допомагав бідним, відвертав від них усілякі нещастя і взагалі прославився багатьма дивами. Помер у 343 р.

Традиції і повір’я на Миколи Чудотворця

З розповсюдженням християнства Микола Чудотворець прибрав функції багатьох язичницьких богів, став покровителем мореплавців, а також торгівлі, землеробства і коней. У цьому зв’язку виникли численні прислів’я:

“Прийшов Миколай – коней випасай”, “Юрій з теплом, а Микола з кормом”, “Святий Юрій пасе корів, а Микола – коней”.

Від цього дня починали стригти овець і сіяти гречку, тож склалася приповідка: “До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки!”

На Київщині і на Поділлі у цей день був звичай робити “заздравні” (щоб усі були здорові) обіди, які називалися нікольщиною. Звідси пішла ще одна приповідка: “Понаставляли тих мисок, як на нікольщині!”

За народними віруваннями, святий Миколай є покровителем мореплавців. Козаки перед довгою мандрівкою морем завжди служили молебень Богородиці й Миколаєві Угоднику.

Чорноморські моряки розрізняють також двох Микол: морського і мокрого. Морський Микола керує кораблями, а мокрий – водами. Обидва Миколи завжди є невидимо присутні поміж моряками. Вважається, що, не звертаючись до святих по допомогу, отримаєш певну загибель. Тому під час бурі на морі моряки моляться святому Миколаєві про порятунок від нещастя, а у разі небезпеки потонути виносять на палубу образ Миколи Чудотворця і молять його про спасіння.

Прикмети Миколи Чудотворця 22 травня

Якщо на Миколу йде дощ, буде гарний урожай.

Ранкова роса на Миколая вважається цілющою, нею намагаються вмитися для краси і здоров’я, походити по траві босоніж.

З давніх-давен вважається, що Святий Миколай протегує закоханим, тому молодята і ті, хто збирався грати весілля, просили захисту і допомоги у святого.

У свято літнього Миколи всі намагалися одягнутися в новий святковий одяг, щоб вшанувати Миколи Угодника. Вони знали, що цей святий більше всіх наближений до Господа і може виконувати прохання людей.

На цей релігійне свято можна працювати: по дому, по господарству, в саду і на городі. Тому господині в цей день намагалися навести і порядок в будинку, бо святий не любить безладу.

  21 травня - День вишиванки

У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

Традиційно в Україні цей день відзначається в третій четвер травня. Цьогоріч – День вишиванки припадає на 21 травня.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу.

Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримат



Що символізують основні кольори вишиванок?

Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.

Білий колір – символ невинності й оберіг від нещастя та лихого ока.

Чорний колір – це багатство і достаток.

Золотий або жовтий – справжній символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.

Зелений – жіночий колір, колір усього живого.

Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою.

Тож одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були! Заповнюйте інфопростір світлинами своїх родин у вишиванках!

Вражаймо світ красою і розмаїттям українських вишиванок!

  19 травня-всесвітній день боротьби з гепатитом

Перший Всесвітній День боротьби з гепатитом був ініційований у 2008 році. Ініціатором проведення Всесвітнього Дня боротьби з гепатитом виступив Світовий Альянс з проблем гепатиту або World Hepatitis Alliance. Щорічні заходи, присвячені Міжнародному Дню боротьби з гепатитом проводяться 19 травня. Мета цих заходів – підвищення обізнаності світової громадськості про симптоми, методи діагностики, профілактики та лікування гепатитів, особливо групи В і С, а також привернення уваги урядів і неурядових організацій до необхідності надання підтримки людям, що живуть з гепатитом В і С. Згодом, в 2010-му році, на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я, цей інформаційний та пам’ятний День, за даними проекту DilovaMova.com, було вирішено встановити і відзначати щорічно 28-го липня. Статистика невблаганна – в середньому, кожна дванадцята людина в світі є носієм вірусу гепатиту В або C. Ця статистика перевищує показники за кількістю ВІЛ-інфікованих або хворих на рак, проте рівень обізнаності людей про гепатит вкрай низький. Вірусні гепатити – це група дуже розповсюджених небезпечних захворювань, що вражають печінку людини. Захворювання починається поступово, протікає без симптомів і не проявляється тривалий час, тому гепатит ще називають «ласкавий вбивця». Саме гепатит є основною причиною цирозу і раку печінки

У СЕРЕДУ, 18 ТРАВНЯ, – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Український інститут національної пам'яті публікує матеріали та архівні фото, присвячені цій темі.

Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 року і завершилася в ніч на 13 травня. Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії. 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу». Також в листі була сформульована пропозиція виселити все кримськотатарське населення до Узбекистану.

Наступного дня, 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

В ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар

14 листопада 1989 р. Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав».

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

У неділю, 17 травня, в Україні відзначають

День пам’яті жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 1920-х і до кінця 1980-х років, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинилися сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць і таборів.

Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Читайте також: В Україні з’явився сервіс пошуку інформації про репресованих у 1917-1991 роках

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Традиційно в День пам’яті жертв політичних репресій по всій країні відбувається покладання квітів до пам’ятних знаків, а також проходять жалобні віче і церемонії.

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́

або День перемо́ги — державне свято в Україні,

яке офіційно відзначають 9 травня,

починаючи з 2016-го року, вихідний день.

Прийшло на зміну радянському святу День Перемоги, я

ке святкували в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно.

«День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні»

встановлено як державне свято відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року

Верховною Радою України закону «Про увічнення перемоги над нацизмом

у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках пакету законів про декомунізацію

https://youtu.be/CQ43-P88Z8A

Чорнобильська катастрофа

26 квітня 1986 року о 1.23.47

за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Основні наслідки аварії були подолані за 7 місяців і вже у листопаді два з трьох вцілілих енергоблоків були знову введені в експлуатацію.

Населений пункт Прип'ять був заснований 4 лютого 1970 року, а вже у травні почалось риття котловану для майбутньої АЕС, згодом перейменованої на Чорнобильську. Перший її енергоблок було прийнято в експлуатацію 14 грудня 1977 року, другий — 10 січня 1979-го. Того ж року Прип'ять постановою Верховної Ради УРСР отримала статус міста. 3 грудня 1981 року відбувся енергетичний пуск третього енергоблоку, 25 листопада 1983 року — четвертого.

На кінець квітня 1986 року було заплановано зупинку 4-го енергоблоку для проведення поточного ремонту. Як правило, подібні заходи використовувались для проведення технічних експериментів для удосконалення обладнання АЕС і вивчення режимів його експлуатації. На цей раз було вирішено випробувати можливість використання інерції обертання турбін після їх відключення в якості резервного джерела живлення на випадок його аварійного відключення. Вперше вивчення різних режимів сповільнення реактора РБМК-1000 було проведене 9 вересня 1982 року, але привело до пошкодження тепловиділяючої збірки і розриву одного з технологічних каналів через відмову системи аварійного захисту. Після доопрацювання турбогенератора експерименти проводились ще двічі, але обидва рази невдало, хоча й без фізичних пошкоджень обладнання.

Окис урану у пучку цирконієвих трубок тепловиділяючих збірок опускають в зону реактора одного з енергоблоків Чорнобильської АЕС © Віталій Козлов

Чергове випробування розпочалось о 1-й ночі проти 25 квітня з поступового зниження потужності реактора 4-го енергоблоку. Через 13 годин була планово відключена система автономного охолодження реактора, однак невдовзі на вимогу диспетчера «Київенерго» виведення блоку довелось зупинити і до 11-ї вечора він пропрацював на половині потужності.

Такий позаштатний режим призвів до т. зв. «отруєння» реактора ізотопами ксенона, через що о 0-28 26 квітня 1986 року відбулось миттєве падіння практично до нуля потужності реактора. За півгодини її вдалось підняти, правда, до втричі нижчого значення, ніж передбачав регламент випробувань. Попри це о 1-07 вони були продовжені. Підключення шести насосів в якості навантаження призвело до неочікувано стрімкого збільшення потужності, яке взяти під контроль не вдалось, й по сигналу аварійного захисту, який о 1.23.39 спрацював на пульті оператора АЕС, почалось відключення реактора. Проте через його конструктивний недолік опускання поглинаючих стержнів в активну зону відбувалось надто повільно, реактор заглушити не вдалось, і о 1.23.47 пролунав вибух, а через дві секунди — ще один.

Вибухи на Чорнобильській АЕС були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції

Потужність вибухів була настільки великою, що вони повністю зруйнували обшивку реактора і зірвали багатотонну верхню плиту 4-го енергоблоку, крізь яку в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду, цезію і стронцію.

Втім, це не зупинило масових публічних заходів з нагоди Першотравня і за особистою вказівкою генерального секретаря КПРС Михайла Горбачова в Києві, Гомелі та інших містах України і Білорусі в околиці Чорнобильської АЕС пройшли велелюдні святкові демонстрації.

Лише 3 травня завершилась евакуація людей з 10-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. До 6 травня було евакуйовано жителів інших населених пунктів в радіусі 30 км навколо місця аварії, загалом понад 115 тисяч чоловік.

29 березня 2000 року було прийнято постанову уряду України № 598 «Про дострокове припинення експлуатації енергоблока № 3 та остаточне закриття Чорнобильської АЕС» й о 13-17 15 грудня ЧАЕС повністю припинила свою роботу.

У квітні 2012 року за фінансової підтримки країн «великої вісімки» і Європейського банку реконструкції та розвитку силами міжнародного консорціуму почалось будівництво нового «саркофагу» над зруйнованим 4-м реактором Чорнобильської АЕС, яке має бути завершене у 2019 році.

Великдень зазвичай збирає велику кількість людей у храмах. Проте, у випадку традиційного святкування Пасхи, є загроза масового інфікування людей та подальшого посилення карантинних заходів. Тому сьогодні, щоб зупинити поширення пандемії, ми повинні відзначати Велике свято вдома з рідними

Весняні канікул в нашій школі триватимуть

з 6 квітня до 12 квітня

Загальнонаціональний карантин, який мав тривати до 3 квітня включно,

продовжено на 21 день – до 24 квітня включно.

Відповідне рішення Уряд ухвалив 25 березня 2020 року.

Коронавірус — назва цілого «сімейства» вірусів, які вражають людей та викликають хвороби дихальних шляхів різної тяжкості. У когось — звичайну застуду, а в когось — важкі захворювання на кшталт SARS, який ще називають «атиповою пневмонією» або «пурпуровою смертю».

З 12 березня у зв’язку з ймовірністю поширення короновірусу призупинилося навчання в закладах загальної середньої та позашкільної освіти міст і сіл, а також в ДЮСШ, мистецьких закладах, підліткових клубах. У нашій школі організовано освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання, вчителі перебудували свою роботу таким чином, щоб учні продовжували здобувати знання.

Десять умов успішного навчання

Перша умова — упевненість у своїх силах, палке бажання вчитися, незгасаючий інтерес до знань. Немає гіршого в людині, ніж слабкість і невпевненість у собі. Не обминайте труднощів, того, чого боїтеся. Соромитеся виступати перед аудиторією — шукайте можливостей виступати частіше. З’являється страх перед кимось, чимось — шукайте можливостей частіше зустрічатися з ними.

Друга умова — розвиток сили волі. Успіх приходить лише до того, хто його прагне, добивається, завойовує, докладаючи максимум зусиль. Не чекайте, що хтось відкриє вас, відкрийте себе самі. Скажіть собі: я хочу, я можу, я зроблю. Не дозволяйте лінощам, особистим примхам і забаганкам керувати собою, заважати досягненню високої мети.

Третя умова — увага. Не дозволяйте відвертати вашу увагу під час занять ні товаришеві, ні сонячному зайчикові, ні телевізору чи магнітофону, ні приємним чи гірким спогадам тощо. Інакше можете пропустити, втратити щось важливе, через що навчальний матеріал одразу стане нудним і незрозумілим. Мислення — це активний творчий процес, що вимагає від людини напруження, уміння зосередитися на важливому, «розчинитися» у предметі думки.

Четверта умова — працьовитість, вироблення в себе вміння швидко включатися в роботу, звички самозречено і систематично трудитися, виконувати все капітально, ретельно, обов’язково доводити розпочате до кінця. Не залишайте незрозумілих питань без відповіді. Пам’ятайте слова американського винахідника Едісона: «У науці все вирішують 1 відсоток таланту і 99 відсотків потіння».

П’ята умова — суворе дотримання режиму дня, раціональна організація своєї навчальної праці, правильне чергування роботи й відпочинку, легких і важких предметів при виконанні домашніх завдань, продуманий порядок на робочому місці. Це обернеться економією сил, творчим задоволенням. Плануйте ввечері, які справи повинні бути зроблені завтра. У кінці дня підводьте підсумки, з’ясовуйте причини невиконання запланованого. Не забувайте, що лінь, постійне відкладання на потім незавершених справ не можуть бути супутниками успіху.

Шоста умова— не покладатися лише на механічну пам’ять, не зазубрювати матеріал, а намагатися осмислити його, зрозуміти причиново-наслідкові зв’язки, визначити головне і другорядне, підключаючи, крім усього, свою уяву і почуття. Неоціненну допомогу в підвищенні культури розумової праці нададуть і такі прийоми роботи над з’ясовуваним матеріалом: складання плану, конспекту, тез, логічних схем, узагальнюючих таблиць, діаграм тощо.

Сьома умова— самостійність у навчанні. Учіться чітко формулювати, обґрунтовувати, відстоювати свою точку зору. Не чекайте, поки вчитель «розжує» і вкладе у вашу свідомість той чи інший матеріал. Найкраще запам’ятовується, найміцніше засвоюється те, що здобуте ціною власних розумових зусиль, власної праці. Тому ще вдома пробуйте уявно «зазирнути» на урок, що буде наступним, передбачити матеріал, який буде розглядатися, скласти певну думку про нього. Ніколи не покладайтеся на підказки і списування.

Восьма умова — пошуки шляхів практичного застосування своїх знань, навчальних умінь. Більше розв’язуйте задач, виконуйте вправ, виготовляйте різних поробок. Працюйте не лише головою, а й руками. Передавите свої знання товаришам. Це — найефективніший спосіб закріплення, удосконалення власних набутків. Та й самі вчіться у тих, хто вже досяг успіху в тому, що вас цікавить.

Дев’ята умова — постійна самоосвіта, розширення свого кругозору. Пробуйте свої сили в різноманітних видах діяльності. І пам’ятайте: по-справжньому навчається лише той, хто вдумливо читає багато розумних книг. У листах до сина Василь Сухомлинський називав читання інтелектуальним фоном навчання, надійним способом створення резервів часу в майбутньому. День без читання, без розумового напруження великий педагог вважав марно прожитим днем. Потрібну інформацію з різних джерел заносьте до записничка.

Десята умова — постійний духовний розвиток, самовдосконалення, самовиховання в собі кращих людських якостей. Ерудиція, глибокі знання, високий інтелектуалізм, навіть диплом про вищу освіту самі по собі ще не можуть бути ознакою справжньої інтелігентності. Остання передбачає ще й наявність у людини прагнення до високих ідеалів, розвинутих естетичних смаків і культурних запитів. Без цього вас може засмоктати болото індивідуалізму, егоїзму, міщансько-споживацької психології, байдужості до навколишнього життя.

ПАМ'ЯТКА "ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ"

Прочитай увесь заданий текст, заглиблюючисьу його зміст.
Пам'ятай, що читання підручника без напруження думки - марна трата часу.
Працюй завжди з ручкою чи олівцем у руках.
Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.
Поділи подумки текст на чистини і знайди основну думку.
Читаючи текст, пов'язуй його з часом, карто., графіками, схемами підручника. Пам'ятай, що без хрогнології та карти немає історії.
Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти, явища з іншими.
Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного.
Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне питання, наведене в кінці параграфа.
Привчай себе до самоконтролю: обов'язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал, спочатку частинами, потім - увесь параграф. Роби це так, щоб словам було тусно, а думкам - просторно.
Виконуй завжди домашні завдання.
Долай труднощу, а не тікай від них. Працюй над книжкою систематично й наполегливо.

Блог вчителя математики Могутненського НВК Баришевої Алли Миколаївни

Інформація про мене

Для учнів

2021-2022 навчальний рік

.11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation).

Інстуктування

22 травня - День святого Миколая

Миколи Чудотворця. Миколи Весняного, Миколи Теплого

Традиції і повір’я на Миколи Чудотворця

Прикмети Миколи Чудотворця 22 травня

У СЕРЕДУ, 18 ТРАВНЯ, – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Десять умов успішного навчання

ПАМ'ЯТКА "ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ"

Немає коментарів:

Дописати коментар

Національне виховання

Ми- патріоти